Птица - Гарик Сукачёв

Рано или поздно, так произойдет,

Все погаснут звезды, небо упадет.

Грустная минута, горе через край, ты захочешь чуда,

Ты захочешь чуда, так захочешь чуда, что поверишь в рай.

Знаешь, мне не важно, мне как-то все равно,

Знаешь, мне не страшно, свято и грешно.

Ведь по небу птица плавно, неспеша, медленно кружится,

медленно кружиться, медленно кружиться певчая душа.

Не знай, не думай ни о чем таком.

Не верь, не бойся, не проси!

А когда я прилечу к тебе на крыльях солнца,

Ты смейся, смейся, и ничего не бойся.

Горю не поможешь, не пойдешь к друзьям,

Если сам не сможешь, не захочешь сам.

Все с тобой случиться - то, что суждено.

Только в небе птица, в синем небе птица,

Раненная птица, будет все равно.

Не верь, не думай ни о чем таком.

Не плач, не бойся, не проси!

И тогда я прилечу к тебе на крыльях солнца,

Ты смейся, смейся, и ничего не бойся!

Рано чи пізно, так станеться,

Усі згаснуть зірки, небо впаде.

Сумна хвилина, горе через край, ти захочеш чуда,

Ти захочеш дива, то захочеш дива, що повіриш у рай.

Знаєш, мені не важливо, мені якось байдуже,

Знаєш, мені не страшно, свято та грішно.

Адже по небу птах плавно, повільно, повільно крутиться,

повільно кружляти, повільно кружляти співача душа.

Не знай, не думай ні про що таке.

Не вір Не бійся не проси!

А коли я прилікую до тебе на крилах сонця,

Ти смійся, смійся, і нічого не бійся.

Горю не допоможеш, не підеш до друзів,

Якщо сам не зможеш, не захочеш сам.

Все з тобою трапиться – те, що судилося.

Тільки в небі птах, у синьому небі птах,

Поранений птах буде все одно.

Не вір, не думай ні про що таке.

Не плач, не бійся, не проси!

І тоді я прилікую до тебе на крилах сонця,

Ти смійся, смійся, і нічого не бійся!