Chicago - Frédéric François

Chicago Chicago Chicago

Quand je vais revoir mon vieux grand-mère à Chicago

Il sort ses histoires son révolver son borsalino

Et deux verres sur une table et mi-vrai mi-fable

Il me raconte la prohibition

Alors moi je me vois près de lui à Chicago

Jouant toute la nuit au casino

Alors moi je me vois près de lui à Chicago

Tout le monde m’appelle Frankie Borsalino

Chicago Chicago Chicago

Dans un vieux sous-sol près du palais il se cachait

Fabriquait l’alcool qu’il revendait au juge de paix

Un peu hors la loi un rien de maffia

Voilà pourquoi il est toujours là

En mille neuf cent vingt quand il a quitté le pays

C’est tellement le vin qu’il fabriquait était trahi

A peine débarqué sans savoir parler

C’est de whisky qu’il s’est occupé

Chicago Chicago Chicago

Чикаго Чикаго Чикаго

Коли я йду до своєї старої бабусі в Чикаго

Він дістає свої історії свою рушницю свій борсаліно

І дві склянки на столі і півправда напівбайка

Він розповідає мені про заборону

Тому я бачу себе поруч із ним у Чикаго

Азартні ігри всю ніч в казино

Тому я бачу себе поруч із ним у Чикаго

Всі звуть мене Френкі Борсаліно

Чикаго Чикаго Чикаго

У старому підвалі біля палацу він переховувався

Виготовив алкоголь, який продав мировому судді

Трохи поза законом нічого мафії

Тому він досі тут

У двадцять дев'ятнадцятому, коли він покинув країну

Було так, що вино, яке він зробив, було зраджено

Ледве приземлився, не вміючи говорити

Він мав справу з віскі

Чикаго Чикаго Чикаго