Мемуары - Евгений Осин

Скоро стану

Я седым и старым.

Уйду на пенсию писать

Свои я мемуары.

Опишу я, расскажу я Все как есть, как было —

С кем когда не ладил я,

И кого любил я.

В первом томе

Детство опишу я.

Как нашел я каску

Большую-пребольшую.

В этой каске, в этой каске

Разводил я краски,

На большом разбитом танке

Рисовал я сказки.

Ну, а Пока рисую сказки я,

Жизнь моя —

Ты словно сказка.

Гномы и великаны в ней живут,

И нечего им делить.

Кончил школу с золотой медалью —

Предо мною открывались голубые дали.

Если эти дали выцветут с годами,

Я рашкрашу эти дали яркими цветами.

А недавно

Девушку я встретил.

Ей всего семнадцать лет,

А мне уж двадцать третий.

Скоро стану, скоро стану

Я седым и старым.

Вот тогда и напишу

Свои я мемуары.

Скоро стану

Я сивим і старим.

Піду на пенсію писати

Свої я мемуари.

Опишу я, розповім я Все як є, як було —

З ким коли не ладив я,

І кого любив я.

У першому томі

Дитинство опишу я.

Як знайшов я каску

Велику-превелику.

У цій касці, в цій касці

Розводив я фарби,

На великому розбитому танку

Малював я казки.

Ну, а Поки малюю казки я,

Життя моє -

Ти немов казка.

Гноми і великани в ній живуть,

І нічого їм ділити.

Закінчив школу із золотою медаллю

Переді мною відкривались блакитні далини.

Якщо ці дали вицвітуть із роками,

Я розфарбую ці дали яскравими квітами.

А нещодавно

Дівчину я зустрів.

Їй всього сімнадцять років,

А мені вже двадцять третій.

Скоро стану, скоро стану

Я сивим і старим.

Ось тоді і напишу

Свої я мемуари.