Портрет работы Пабло Пикассо - Евгений Осин

Опять мне снится сон, один и тот же сон.

Он вертится в моем сознании словно колесо…

Ты в платьице стоишь, зажав в руке цветок,

Спадают волосы с плеча, как золотистый шелк.

Моя и не моя, теперь уж не моя.

Ну кто он, кто тебя увел?

Скажи мне хоть теперь.

Мне снятся вишни губ

И стебли белых рук —

Прошло все, прошло,

Остался только этот сон.

Остался у меня,

На память от тебя,

Портрет твой, портрет

Работы Пабло Пикассо.

Не будет у меня с тобой, наверно, встреч.

И не увижу я твоих печальных больше плеч.

Хранишь ты или нет колечко с бирюзой,

Которое тебе одной я подарил весной.

Как трудно объяснить и сердцу и себе

То, что мы теперь чужие раз и навсегда.

Мне снятся вишни губ

И стебли белых рук —

Прошло все, прошло,

Остался только этот сон.

Остался у меня,

На память от тебя,

Портрет твой, портрет

Работы Пабло Пикассо.

Знову мені сниться сон, один і той самий сон.

Він вертиться в моїй свідомості наче колесо.

Ти в сукні стоїш, затиснувши в руці квітку,

Спадає волосся з плеча, як золотистий шовк.

Моя і не моя, тепер вже не моя.

Хто він, хто тебе повів?

Скажи мені хоч тепер.

Мені сняться вишні губ

І стебла білих рук —

Пройшло все, пройшло,

Залишився лише цей сон.

Залишився у мене,

На пам'ять від тебе,

Портрет твій

Роботи Пабло Пікассо.

Не буде у мене з тобою, мабуть, зустрічей.

І не бачу я твоїх сумних більше плечей.

Зберігаєш ти або немає кільце з бірюзою,

Яке тобі однією я подарував навесні.

Як важко пояснити і серцю і собі

Те, що ми тепер чужі раз і назавжди.

Мені сняться вишні губ

І стебла білих рук —

Пройшло все, пройшло,

Залишився лише цей сон.

Залишився у мене,

На пам'ять від тебе,

Портрет твій

Роботи Пабло Пікассо.