Invisible - El Cuarteto de Nos

Nada por aquí, nada por allá

Nada que decir, nada que explicar

Hoy no me va a ver ni el sol

Nada que mostrar, nada que fingir

Nada que juzgar, nada que eludir

Hoy nadie va a oir mi voz

Tantas luces, tantas miradas que tienen tanto para mirar

Tanta oscuridad, tanta oscuridad

Por que es cierto que me siento invisible

Las veces que prefiero que me puedan ver

Y en el fondo sólo busco que me encuentren

Las veces que prefiero desaparecer

Siento el poder de ver sin ser visto

Cuando nadie se fija en mí es cuando sé que existo

No soy Mefisto (ehh)

Ni el Anticristo (ahh)

No me oculto por placer sino por necesidad

Como Houdini, impredecible

Sin magia ni hechizo me vuelvo invisible

Y cabo impasible la trinchera de mi guerra

Suplicando (tragame tierra!)

Puedo ser real, puedo ser ficción

Sólo material o sólo ilusión

Pero tengo el control

Y aunque sé que nunca lo voy a ver

Sé que hay alguien más que debe tener

La misma intención que yo

Lo esencial no lo ven los ojos

Por eso hay días que elijo no estar

Y esa es mi verdad

Y esa es mi verdad

Porque es cierto que me siento invisible

Las veces que prefiero que me puedan ver

Y en el fondo sólo busco que me encuentren

Las veces que prefiero desaparecer

Me he acostumbrado a ser transparente

Entre la multitud, que no me ve aunque esté presente

Y que me sienta ausente sólo cuando me esfumo

Envuelto en mi bomba de humo

Me describió Wells, me pintó Dalí

Pero nadie entiende por qué soy así

Si preguntan cómo hago nadie contesta

No todo tiene respuesta

Porque es cierto que me siento invisible

Las veces que prefiero que me puedan ver

Y en el fondo sólo busco que me encuentren

Las veces que prefiero desaparecer

Las veces que prefiero desaparecer

Las veces que prefiero desaparecer

Нічого тут, нічого навколо

Нічого сказати, нічого пояснити

Сьогодні навіть сонце мене не побачить

Нічого показати, нічого не прикидатися

Нема чого судити, нічого уникати

Сьогодні мого голосу ніхто не почує

Стільки вогнів, стільки поглядів, на які є на що подивитися

Стільки темряви, стільки темряви

Бо це правда, що я почуваюся невидимим

Часи, які я віддаю перевагу, щоб мене бачили

І в глибині душі я просто хочу, щоб мене знайшли

Часи, які я волію зникнути

Я відчуваю силу бачити, не будучи помітним

Коли мене ніхто не помічає, я знаю, що я існую

Я не Мефісто (е-е)

Навіть не антихрист (ахх)

Я ховаюся не для задоволення, а з потреби

Як Гудіні, непередбачуваний

Без магії чи заклинання я стаю невидимим

І безпристрасно проводив окоп моєї війни

Благання (проковтни мені землю!)

Я можу бути справжнім, я можу бути вигадкою

Тільки матеріал або тільки ілюзія

Але я все контролюю

І хоча я знаю, що ніколи цього не побачу

Я знаю, що у тебе є ще хтось

такі ж наміри, як і я

Суттєве не бачиться очима

Ось чому є дні, які я вибираю не бути

І це моя правда

І це моя правда

Бо це правда, що я почуваюся невидимим

Часи, які я віддаю перевагу, щоб мене бачили

І в глибині душі я просто хочу, щоб мене знайшли

Часи, які я волію зникнути

Я звик бути прозорим

Серед натовпу, який не бачить мене, хоча я присутній

І що я відчуваю себе відсутнім лише тоді, коли зникаю

Загорнутий у мою димову шашку

Уеллс описав мене, Далі намалював мене

Але ніхто не розуміє, чому я такий

Якщо запитують, як я це роблю, ніхто не відповідає

Не на все є відповідь

Бо це правда, що я почуваюся невидимим

Часи, які я віддаю перевагу, щоб мене бачили

І в глибині душі я просто хочу, щоб мене знайшли

Часи, які я волію зникнути

Часи, які я волію зникнути

Часи, які я волію зникнути