Cómo pasa el tiempo - El Cuarteto de Nos

Dicen que el tiempo y el olvido son hermanos gemelos

Que el tiempo es oro y yo no pienso derrochar dinero

Por eso antes de dormirme hoy quiero afirmar

Que este fue un día más y no un día menos

El tiempo sólo sana lo que ya no importa

Parece como un dios que los pecados no perdona

No lo puedo hacer obedecer, apurar, ni detener

Sólo quiero poder aprovecharme de él

Y usarlo como él siempre me usó

Sin lamentarme que se me escurrió

Porque el mañana de ayer es hoy

Voy contemplando como pasa el tiempo

Al mismo tiempo, rápido y lento

Mezcla de dualidad y cinismo

Miro el reloj y me dice ahora mismo

Sé que ni un segundo va a devolverme

Por eso es que hoy no quiero perder tiempo en perderme

Y si me distraigo y no lo agarro voló, voló, voló, voló

El se encarga de arruinarlo y destruirlo todo

Nos recuerda no quién fuimos sino quién somos

Y cuando llega el turno de enfrentar no se puede combatir

Eso lo aprendí de Saturno y de Cronos

Vale más quien deja huella y no quien más dura

Y algo que perdura puede ser abrumador

El que se atrevió a decir que el tiempo todo lo cura

Seguro que no usaba o no tenía reloj

Soy otro anónimo en su eternidad

Por eso mi sinónimo de «luego"es «ya»

Si algo me desespera es esperar

Voy contemplando como pasa el tiempo

Al mismo tiempo, rápido y lento

Mezcla de dualidad y cinismo

Miro el reloj y me dice ahora mismo

Sé que ni un segundo va a devolverme

Por eso es que hoy no quiero perder tiempo en perderme

Y si me distraigo y no lo agarro voló, voló, voló, voló

Culpamos al tiempo de todos los males

Debatiendo en una interminable tertulia

Decimos que queremos ser inmortales

Y no sabemos qué hacer en un día de lluvia

No lo quiero como excusa poner, cuando algo no logre conseguir

No fui yo el que quiso el tiempo perder

Fue el tiempo el que me perdió a mí

No lo puedo desperdiciar

Ni pensar en esconderme de él

Aunque quiera salga yo matar

No dejará de amanecer

Voy contemplando como pasa el tiempo

Al mismo tiempo, rápido y lento

Mezcla de dualidad y cinismo

Miro el reloj y me dice ahora mismo

Sé que ni un segundo va a devolverme

Por eso es que hoy no quiero perder tiempo en perderme

Y si me distraigo y no lo agarro voló, voló, voló, voló

Voló, voló, voló, voló

Voló, voló, voló, voló

Кажуть, час і забуття – брати-близнюки

Цей час – гроші, і я не збираюся витрачати гроші даремно

Тому сьогодні перед сном хочу підтвердити

Щоб це був один день більше, а не день менше

Час лікує лише те, що більше не має значення

Здається, що Бог не прощає гріхів

Я не можу змусити його підкоритися, поспішати чи зупинитися

Я просто хочу мати можливість цим скористатися

І використовуй його так, як він завжди використовував мене

Не шкодуючи, що вислизнуло

Бо вчорашнє завтра - це сьогодні

Я розмірковую, як минає час

При цьому швидко і повільно

Поєднання подвійності та цинізму

Я дивлюся на годинник і він мені зараз говорить

Я знаю, що жодна секунда не поверне мене

Тому сьогодні я не хочу витрачати час на те, щоб заблукати

А якщо я відволікаюся і не схоплюся, то він полетів, летів, летів, летів

Він відповідає за все руйнування і руйнування

Це нагадує нам не те, ким ми були, а ким ми є

А коли настав час зіткнутися, ти не можеш битися

Я дізнався про це від Сатурна і Хроноса

Більше вартує той, хто залишає слід, а не той, хто довше

І те, що триває, може бути приголомшливим

Той, хто наважився сказати, що час лікує все

Напевно він не носив чи не мав годинника

Я ще один анонім у його вічності

Ось чому мій синонім до "пізніше" - "вже"

Якщо щось змушує мене впадати у відчай, так це чекати

Я розмірковую, як минає час

При цьому швидко і повільно

Поєднання подвійності та цинізму

Я дивлюся на годинник і він мені зараз говорить

Я знаю, що жодна секунда не поверне мене

Тому сьогодні я не хочу витрачати час на те, щоб заблукати

А якщо я відволікаюся і не схоплюся, то він полетів, летів, летів, летів

У всіх бідах ми звинувачуємо час

Дебати у нескінченному зібранні

Ми говоримо, що хочемо бути безсмертними

І ми не знаємо, що робити в дощовий день

Я не хочу виправдовувати це, коли я чогось не можу досягти

Це не я хотів втрачати час

Це був час, який втратив мене

Я не можу витрачати це даремно

Навіть не думаючи ховатися від нього

Навіть якщо я хочу вийти, я вбиваю

Не перестане світати

Я розмірковую, як минає час

При цьому швидко і повільно

Поєднання подвійності та цинізму

Я дивлюся на годинник і він мені зараз говорить

Я знаю, що жодна секунда не поверне мене

Тому сьогодні я не хочу витрачати час на те, щоб заблукати

А якщо я відволікаюся і не схоплюся, то він полетів, летів, летів, летів

Летів, летів, летів, летів

Летів, летів, летів, летів