Todos pasan por mi rancho - El Cuarteto de Nos

Todos pasan por mi rancho

Pero nadie se detiene

Siempre algún temor les viene

Que con nada los engancho

Y a lo largo y lo ancho

De esta historia singular

Nunca me pude explicar

Qué misterio se despierta

Todos llegan a mi puerta

Pero nadie quiere entrar

Y eso que lo tengo limpio

Bien cuidado y ordenado

Le he cambiado el decorado

Y el aroma del incienso

Pero estoy como al comienzo

Que a nadie puedo atraer

Ya no se qué puedo hacer

Un buen sitio es el que brindo

Todos dicen que esta lindo

Y no se atreven a meter

Ay que pena!

Ver la indiferencia ajena

Ignorando mi tesoro

Ay que pena!

Nadie entiende esta condena

De estar solo…

Cuando estoy desesperado

Cierro sin llave la puerta

Dejo la ventana abierta

A ver si entra un trasnochado

Pero nadie se ha asomado

Ni por equivocación

Ni siquiera un vil ladrón

O una inocente incauta

Y esta intriga ya me pauta

Quien me echó esta maldición…

Ay que pena!

Ver la indiferencia ajena

Ignorando mi tesoro

Ay que pena!

Nadie entiende esta condena

De estar solo…

Unos dicen que me vaya

Que me mude a otro lado

Y yo sigo acá sentado

Porque pienso dar batalla

A esta sarta de canallas

Y es que no puedo aceptar

Morirme sin descifrar

Por qué causa o qué carancho

Todos pasan por mi rancho

Pero nadie quiere entrar

Ay que pena!

Ver la indiferencia ajena

Ignorando mi tesoro

Ay que pena!

Nadie entiende esta condena

De estar solo…

Вони всі проходять повз мого ранчо

Але ніхто не зупиняється

До них завжди приходить якийсь страх

Щоб я їх ні за що зачепив

І далеко і вшир

Про цю унікальну історію

Я ніколи не міг пояснити себе

Яка загадка прокидається

Вони всі підходять до моїх дверей

Але входити ніхто не хоче

І щоб у мене все чисто

доглянутий та охайний

Я змінив оздоблення

І запах ладану

Але я як на початку

Що я нікого не можу привабити

Я вже не знаю, що я можу зробити

Хороший сайт – це той, який я надаю

всі кажуть, що це мило

І не наважуються поставити

Ой, як шкода!

Бачити байдужість інших

ігноруючи мій скарб

Ой, як шкода!

Ніхто не розуміє цього речення

Бути самотнім...

коли я у розпачі

Замикаю двері без ключа

Я залишаю вікно відкритим

Подивимося, чи настане пізня ніч

Але ніхто не визирнув

не помилково

Навіть не підлий злодій

Або невинний дурень

І ця інтрига вже веде мене

Хто наклав на мене це прокляття...

Ой, як шкода!

Бачити байдужість інших

ігноруючи мій скарб

Ой, як шкода!

Ніхто не розуміє цього речення

Бути самотнім...

Деякі кажуть мені йти

що я переходжу на інший бік

А я досі сиджу тут

Бо я планую битися

До цієї верети негідників

І я не можу прийняти

померти, не розшифрувавши

З якої причини чи з якої каранчо

Вони всі проходять повз мого ранчо

Але входити ніхто не хоче

Ой, як шкода!

Бачити байдужість інших

ігноруючи мій скарб

Ой, як шкода!

Ніхто не розуміє цього речення

Бути самотнім...