Cridarem - Ebri Knight

Del cor de les Guilleries

Sortirà un gran espetec,

Despertar sota l’alzina amb un renec.

Amb la boira com a sostre

I la gebrada de coixí,

L’hora fosca de partir.

No hem triat la mala vida

Però ens ha vingut a buscar,

Cent monedes, el que val el nostre cap.

Tres xiulets de cadernera,

I el revòlver a les mans,

Que la terra ens robaran!

Esborrem el nom que ens dèiem

I el llencem entre les valls

Que ara són el nostre llit I amagatall.

La fortuna I la batalla

Ens trobaran bosc endins,

Camarades clandestins.

Som la boira entre les branques

Com els crits entre barrots,

Som l’ombra de l’esperança

I viurem tot escrivint la nostra sort.

Esperem la nit

Per llançar-nos als camins,

Els germans que avui no visquin

Ja els trobarem a l’infern.

Si vam néixer aquí,

Ningú sap on morirem.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

Potser despertem el monstre

Però no tenim més opció,

Si estem junts segur podrem perdre la por.

No és per vagar solitaris

Que als llops ens van parir,

Camarada clandestí.

Som la boira entre les branques

Com els crits entre barrots,

Som l’ombra de l’esperança

I viurem tot escrivint la nostra sort

Esperem la nit

Per llançar-nos als camins,

Els germans que avui no visquin

Ja els trobarem a l’infern.

Si vam néixer aquí,

Ningú sap on morirem.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

Quan la nit ens aixopluga

Cap espasa ens pot trobar,

Sols una espelma poruga cremarà.

Però la lluna avui s’enfila

I farà brillar els camins.

Si la fosca avui ens guia

La vall serà el cementiri dels cretins.

Esperem la nit

Per llançar-nos als camins,

Els germans que avui no visquin

Ja els trobarem a l’infern.

Si vam néixer aquí,

Ningú sap on morirem.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

Cridarem visca la terra

I que mori el mal govern.

З серця Ґільрі

Вийде великий вибух,

Прокинься під дубом з ренегатом.

З туманом як дахом

І глазур для подушки,

Настав темний час йти.

Ми не обрали погане життя

Але він прийшов за нами,

Сто монет, які варті нашої голови.

Три викривачі,

І револьвер в його руках,

Що земля нас пограбує!

Ми видалили назву, яку нам сказали

І кидаємо його між долин

Що вони тепер наше ліжко і схованка.

Фортуна і битва

Вони знайдуть нас у лісі,

Таємні товариші.

Ми — туман між гілками

Як крики між ґратами,

Ми тінь надії

І ми будемо жити, пишучи свою удачу.

З нетерпінням чекаємо ночі

Щоб вийти на дорогу,

Брати, які не живуть сьогодні

Ми знайдемо їх у пеклі.

Якби ми тут народилися,

Ніхто не знає, де ми помремо.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.

Може, ми розбудимо монстра

Але у нас немає вибору.

Якщо ми разом, ми обов’язково втратимо страх.

Це не блукати на самоті

Щоб вовки народили нас,

Таємний товариш.

Ми — туман між гілками

Як крики між ґратами,

Ми тінь надії

І ми будемо жити, пишучи свою удачу

З нетерпінням чекаємо ночі

Щоб вийти на дорогу,

Брати, які не живуть сьогодні

Ми знайдемо їх у пеклі.

Якби ми тут народилися,

Ніхто не знає, де ми помремо.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.

Коли ніч приховує нас

Жоден меч не знайде нас,

Згорить тільки страшна свічка.

Але сьогодні місяць сходить

І це змусить дороги сяяти.

Якщо темрява веде нас сьогодні

Долина стане кладовищем кретинів.

З нетерпінням чекаємо ночі

Щоб вийти на дорогу,

Брати, які не живуть сьогодні

Ми знайдемо їх у пеклі.

Якби ми тут народилися,

Ніхто не знає, де ми помремо.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.

Ми назвемо землю живою

І нехай помре погана влада.