Aftermath - Don McLean

Windows in a silent room, sunlight burns the walls to black

Angles and dimensions melt while colors drip and pillows crack

Reflections of my memories like pictures pasted on a sheet

The ribbon film of separate frames lying curled up at my feet

The film is just a snake design and the photographs are fading fast

These are not memories of mine I have no future, no past

I’ve seen a thousand afternoons dissolve into the night

Like sugar crystals on a spoon they disappear from sight

Gray days from the crispest morning to the warmest afternoon in this room

And I like to draw the face I saw so long ago

My image in the mirror tells the jagged lines which way to go

The black and white description of the sole survivor of the Holocaust

All the rest were lost

Do you see this paper face?

It has no color or no mood

My eyes are ageless, as am I. I need no sleep, I need no food

I am a king, but like a child the other children laugh at me

Tongues of fire, wagging wild they dance around me merrily

I’ll kill them all and if I fail I’ll kill whoever I can find

Then they’ll beg me to be kind

My eyes have seen far more than eyes can ever tell

This planet plunged through mushroom fires of earthly hell

I know that my sweet Jesus said that he’d return

But Babylon has fallen and the cities burn

Вікна в тихій кімнаті, сонячне світло випалює стіни до чорноти

Кути та розміри тануть, а кольори стікають, а подушки тріскаються

Відображення моїх спогадів, як картинки, наклеєні на аркуш

Стрічка плівки окремих кадрів лежить, згорнувшись біля моїх ніг

Плівка має просто дизайн змії, а фотографії швидко вицвітають

Це не мої спогади. У мене немає ні майбутнього, ні минулого

Я бачив, як тисячі полудня розчинялися в ночі

Як кристали цукру на ложці, вони зникають з поля зору

Сірі дні від найтеплішого ранку до найтеплішого полудня в цій кімнаті

І мені подобається малювати обличчя, яке я бачив так давно

Моє зображення в дзеркалі підказує нерівним лініям, куди йти

Чорно-білий опис єдиного, хто пережив Голокост

Всі решта були втрачені

Ви бачите це паперове обличчя?

У ньому немає ні кольору, ні настрою

Мої очі не старіють, як і я. Мені не потрібен сон, мені не потрібна їжа

Я король, але інші діти сміються з мене, як з дитини

Язики вогню, шалено виляючи, вони весело танцюють навколо мене

Я вб’ю їх усіх, і якщо я не зможу, я вб’ю всіх, кого знайду

Потім вони проситимуть мене бути добрим

Мої очі побачили набагато більше, ніж очі можуть сказати

Ця планета пройшла крізь грибні вогні земного пекла

Я знаю, що мій милий Ісус сказав, що повернеться

Але Вавилон упав, а міста горять