Hoffnung & Melancholie - Disarstar, Philipp Dittberner

Wird mir schwarz vor Augen, sind die Zeilen meine Blindenschrift

Licht im Dunkeln, hier wo keiner weiß wohin mit sich

Generation Millenium, die versteinert in den Himmel blickt

Suchen nach 'nem Zeichen, aber finden’s nicht

Digital Natives, wo die Flut an Information sich immer schon 'ne Schneise durch

die Sinne bricht

Still stehen geht nicht, diese Welt will uns nicht denkend sondern

funktionierend, Zweifel ist 'n Hindernis

Heute erwachsen, gestern weinend in 'nem Kindersitz

Diese Leben hier macht kalt und nicht erfinderisch

Du musst Gewinner sein, wirst von Kindesbein’n an geimpft damit

Und die Idee verbreitet und verschlimmert sich

Während Fleiß nicht immer Früchte trägt, man entwickelt Schuldgefühle mit den

Jahr’n zerreißen die dich innerlich

Wo Perspektiven keine echten Perspektiven sind, und von tausend einer Gewinner

ist

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Geboren in 'ne besondere Zeit

Im Norden, wo gefühlt zehn Monate die Sonne nicht scheint

Alles im Ungleichgewicht, Politik spricht

Von «Gemeinsam erfolgreich», aber uns meint sie nicht

Da hilft dumm halten nicht, stumm schalten nicht

Wirst du älter, siehst du klarer und die Buntheit erlischt

Auch wenn’s unheimlich ist

Wir hab’n 'n Fehler im System

Das Haus wackelt, wenn der Grundstein nicht sitzt

Ja und die Städte und die Länder um uns rum brennen

Krieg da, Krieg hier, regiert von Unmenschen

Doch auch die Spieler an der Seite sind nur Statisten

Bedien' 'ne Rolle, Geld hat eigene Dynamiken, Globaler Rechtsruck während die

einen Ängste projezieren und der Rest sich jetzt duckt und wegguckt

Arm gegen arm, wenn die Meute sich zerfleischt

Und ein and’rer parkt Milliarden auf sein’n Konten in der Schweiz

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Ey, inmitten dieses Wahnsinns wir

In der Hoffnung, dass von hunderten ein Plan funktioniert

Vielleicht weil man falsche Erwartungen schürt

Auf der Suche nach sei’m Platz in dem Drama hier

Geteiltes Leid ist halbes Leid, ich bleib' dabei

Nicht verzweifeln, nein, alles kommt zu seiner Zeit

Dialektik, die Zeit macht reinen Tisch

Alles ist in Bewegung, nichts wird bleiben, wie es ist

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Stecken wir fest

Irgendwie

Zwischen Hoffnung und Melancholie

Якщо мої очі чорніють, то це мій шрифт Брайля

Світло в темряві, тут, де ніхто не знає, куди йти

Тисячолітнє покоління скам’яніло дивиться в небо

Шукаю знак, але не можу знайти

Цифрові тубільці, де потік інформації завжди пробивався

ламає почуття

Стояти на місці неможливо, цей світ не хоче, щоб ми думали, він хоче, щоб ми

Працюючи, сумніви є перешкодою

Сьогодні виріс, учора плакав у дитячому кріслі

Це життя тут робить вас холодним і не винахідливим

Ти маєш бути переможцем, ти щеплений цим з дитинства

І ця ідея поширюється і погіршується

Хоча працьовитість не завжди приносить плоди, разом з ними розвивається почуття провини

роки вони розривають тебе всередині

Де перспективи – це не реальні перспективи, а один переможець з тисячі

є

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією

Народився в особливий час

На півночі, де таке відчуття, ніби сонце не світить десять місяців

Все виходить з рівноваги, говорить політика

З «Успішні разом», але вона має на увазі не нас

Бути німим не допомагає, приглушення звуку не допомагає

У міру дорослішання ви бачите ясніше і колір тьмяніє

Навіть якщо це моторошно

У нас помилка в системі

Будинок трясеться, коли не стоїть фундамент

Та й міста, і країни навколо нас горять

Війна там, війна тут, керована чудовиськами

Але гравці на стороні – це лише статисти

Подавайте рол, гроші мають свою динаміку, глобальний зсув вправо під час

проеціювання страхів, а решта тепер качаться і дивляться в інший бік

Рука об руку, коли зграя розривається на частини

А інший паркує мільярди на своїх рахунках у Швейцарії

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією

Ей, серед цього божевілля ми

Сподіваємося, що один план із сотні спрацює

Можливо, тому що ви викликаєте хибні очікування

Шукає тут своє місце в драмі

Розділене горе – горе вдвічі, я залишу його

Не впадайте у відчай, ні, все приходить в свій час

Діалектика, час робить чистий заміт

Все в русі, ніщо не залишиться як є

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією

Ми застрягли

Якось

Між надією і меланхолією