Пляж - Дино

Припев:

Как ты не смотри на это в профиль или в фас,

Не заменит белого песка твой палас.

Сквер за домом — это круто, но еще не пляж.

На лицо вместо загара ляжет макияж.

Будни, как стрелок меткий целятся в нас.

В самом центре или на пыльной обочине трасс

Нету солнца, но уже не нужен зонт.

Никто не поет, не поет, но звучит музон.

Первый Куплет:

Тоска после работы спешит на этажи.

Так проходит эта жизнь, покажи

Где в твоем доме греют камни водопады звезд,

Где в твоей комнате искать мне поле роз.

А в коммуналке ты не ляжешь на шезлонг.

Если даже ляжешь, то на кой тебе зонт.

И фальшивые озон не заменят,

И ванна с пеной меня не заманит.

Припев:

Как ты не смотри на это в профиль или в фас,

Не заменит белого песка твой палас.

Сквер за домом — это круто, но еще не пляж.

На лицо вместо загара ляжет макияж.

Будни, как стрелок меткий целятся в нас.

В самом центре или на пыльной обочине трасс

Нету солнца, но уже не нужен зонт.

Никто не поет, не поет, но звучит музон.

Второй Куплет:

Там ждут всех, но чаще там никого.

Зовут волны, и правильней было б сесть в самолет.

Покинуть фирму, что выходных не дает.

Город на которым небо ревет.

И все не то.

Смотри к чему с тобой нас мысли привели.

Вид из окон теперь не на двор, а на залив.

Днем грелся на солнце, вечером слушал гром.

Думал, как же далеко от меня дом.

Там только так, как-будто сон.

Ты закрыл глаза и лег на диван,

Вместо того, чтоб лечь на песок,

И наверх посмотреть улетает в атмосферу пакет проблем.

А что, если ты занят не тем.

Где-то среди гор имена наши записаны и нам.

Среди пробок и жилых массивов тесно фото с пальмой

На конверт, уже не просто снимок.

Мы выйдем на работу и пройдем мимо.

Мы выйдем на работу и пройдем мимо.

Как в фильмах.

Прощай фирма!

Приспів:

Як ти не дивися на це в профіль або в фас,

Не замінить білого піску твій палас.

Сквер за домом — це круто, але ще не пляж.

На обличчя замість засмаги ляже макіяж.

Будні, як стрілець влучний, ціляться в нас.

У самому центрі або на курному узбіччі трас

Нема сонця, але вже не потрібна парасолька.

Ніхто не співає, не співає, але звучить музон.

Перший Куплет:

Туга після роботи поспішає на поверху.

Так проходить це життя, покажи

Де у твоєму домі гріють каміння водоспади зірок,

Де у твоїй кімнаті шукати мені поле троянд.

А в комуналці ти не ляжеш на шезлонг.

Якщо навіть ляжеш, то на якій тобі парасолька.

І фальшиві озон не замінять,

І ванна з піною мене не заманить.

Приспів:

Як ти не дивися на це в профіль або в фас,

Не замінить білого піску твій палас.

Сквер за домом — це круто, але ще не пляж.

На обличчя замість засмаги ляже макіяж.

Будні, як стрілець влучний, ціляться в нас.

У самому центрі або на курному узбіччі трас

Нема сонця, але вже не потрібна парасолька.

Ніхто не співає, не співає, але звучить музон.

Другий Куплет:

Там чекають на всіх, але частіше там нікого.

Звати хвилі, і правильніше було б сісти в літак.

Залишити фірму, що вихідних не дає.

Місто на якому небо реве.

І все не то.

Дивись до чого з тобою нас думки привели.

Вигляд з вікон тепер не на двор, а на затоку.

Вдень грівся на сонці, увечері слухав грім.

Думав, як далеко від мене будинок.

Там тільки так, ніби сон.

Ти закрив очі і ліг на диван,

Замість того, щоб лягти на пісок,

І нагору подивитися відлітає в атмосферу пакет проблем.

А що, якщо ти зайнятий не тим.

Десь серед гір імена наші записані і нам.

Серед пробок і житлових масивів тісно фото з пальмою

На конверт, вже не просто знімок.

Ми вийдемо на роботу і пройдемо повз.

Ми вийдемо на роботу і пройдемо повз.

Як у фільмах.

Прощавай фірма!