До пяти - Дино

Гуляли тогда примерно до пяти,

Всего один трек ставили на репит.

Так миг соеденить нас норовил,

И никто из нас время не торопил.

Теперь не умеем мы спать без снов,

Застывает в воздухе любовь без слов.

На рассвет взгляд, ты сядешь на окно.

Я все это снова запишу в блокнот.

В сторону все, в сторону телефон.

С шепотом или с шумом в дом.

Лунный свет на простынях,

Руки на плечах, губы на губах.

Всего один трек, такой редкий бит,

Теперь с нами в такт и с нами кипит.

Прямо в этот миг в мире, как и мы.

Кто-то в тишину отпускает крик.

Просто не спим и просто поет ночь.

Скоро рассвет, солнце зайдет в дом,

Земля уйдет из-под моих ног.

Знакомый трек наш, таких не знал нот.

Просто не спим и просто поет ночь.

Скоро рассвет, солнце зайдет в дом,

Земля уйдет из-под моих ног.

Знакомый трек наш, таких не знал нот.

Земля уйдет из-под наших ног вновь,

И замрет стрелка часов.

Остановит все, как в полночь на новый год.

Как лицо фанаток, когда ровный счет.

Мир ждет стоп колесо.

Зависть в тонкой нити, песок, в красной струйке вино.

В полете дробь, карты в колоде,

Но не устал игрок, просто в розетке даже замер ток.

Не достигли и капли дождя земли,

Стали они как лед, хоть и нет зимы.

Во времени остались теперь только мы

И только миг, и только мы.

Все когда-то просто превратиться в пыль,

Кто-то вместо нас будет встречать рассвет.

Но пока мы здесь и все это быль,

Первые лучи падают на постель.

Просто не спим и просто поет ночь.

Скоро рассвет, солнце зайдет в дом,

Земля уйдет из-под моих ног.

Знакомый трек наш, таких не знал нот.

Просто не спим и просто поет ночь.

Скоро рассвет, солнце зайдет в дом,

Земля уйдет из-под моих ног.

Знакомый трек наш, таких не знал нот.

Гуляли тоді приблизно до п'яти,

Усього один трек ставили на ріпіт.

Так мить з'єднати нас норовила,

І ніхто з нас час не квапив.

Тепер не вміємо спати без снів,

Застигає у повітрі любов без слів.

На світанок погляд, ти сядеш на вікно.

Я все це знову запишу до блокноту.

Убік все, убік телефон.

З пошепками або з шумом у будинок.

Місячне світло на простирадлах,

Руки на плечах, губи на губах.

Усього один трек, такий рідкісний біт,

Тепер із нами у такт і з нами кипить.

Прямо цієї миті у світі, як і ми.

Хтось у тишу відпускає крик.

Просто не спимо і просто співає ніч.

Скоро світанок, сонце зайде до будинку,

Земля піде з-під моїх ніг.

Знайомий трек наший, таких не знав нот.

Просто не спимо і просто співає ніч.

Скоро світанок, сонце зайде до будинку,

Земля піде з-під моїх ніг.

Знайомий трек наший, таких не знав нот.

Земля піде з-під наших ніг знову,

І замре стрілка годинника.

Зупинить все, як опівночі на новий рік.

Як особа фанаток, коли рівний рахунок.

Світ чекає на стоп колесо.

Заздрість у тонкій нитці, пісок, у червоному цівку вино.

У польоті дріб, карти в колоді,

Але не втомився гравець, просто в розетці навіть завмер струм.

Не досягли і краплі дощу землі,

Стали вони як крига, хоч і немає зими.

У часі залишилися тепер лише ми

І лише мить, і тільки ми.

Все колись просто перетворитися на пил,

Хтось замість нас зустрічатиме світанок.

Але поки ми тут і все це буваль,

Перші промені падають на ліжко.

Просто не спимо і просто співає ніч.

Скоро світанок, сонце зайде до будинку,

Земля піде з-під моїх ніг.

Знайомий трек наший, таких не знав нот.

Просто не спимо і просто співає ніч.

Скоро світанок, сонце зайде до будинку,

Земля піде з-під моїх ніг.

Знайомий трек наший, таких не знав нот.