Никого не будет между нами - Денис RiDer

Припев:

Никого не будет между нами;

И в самые лютые холода,

Я согрею тебя своими руками,

Милая моя…

Обычная суббота: супермаркет, суета, очередь,

Ты посмотрела в очи мне, и я будто под чем-то…

Я пропустил тебя вперед на кассу «Лента»,

А ты в свою жизнь меня — это наша легенда.

Первые встречи, как школьник веду себя;

Потеют ладошки, а внутри — весна,

И отношения наши ещё лишь только в зародыше,

Но это неважно, я уже в тебя по уши!

Это больше, чем просто цветы!

Больше, чем-то, что могу сказать.

Мои чувства так высоки,

И тебе удалось до них достать.

Ты знаешь, с тобой хочу

Оттянуть момент в постели.

Звучит, может, и дико,

Но хочу во что-то Свыше верить,

А ты живи моими словами:

Никого не будет между нами…

Припев:

Никого не будет между нами;

И в самые лютые холода,

Я согрею тебя своими руками,

Милая моя…

Тебе спасибо, за моего сердца приём.

Тебя я ждал всю жизнь, как «Оскар» Ди Каприо.

И я не хочу однажды проявить себя в чем-то плохо;

Ведь ты — единственная роза, среди чертополоха.

Мне хватило вдоха, одного взгляда мельком,

Ты проникла в меня, в мою жизнь welcome…

Но не бывает всё гладко так,

Тебе при мне левые номера звонят!

Я спрашиваю: «Кто это?»

Твой ответ «Неважно!»

Режешь заживо — опять эта самая лажа,

И ты тут в слёзы, вместо стихов — прозы,

Говоришь: «Не думай лишнего, звонил бывший…»

И как тебя понять?!

Может я — просто отвлечься!

Может, забыла сказать?!

Что я — всего лишь встречный!

И ты с мокрыми глазами, держа руку мою,

Просто сказала: «Я тебя…»

Припев:

Никого не будет между нами;

И в самые лютые холода,

Я согрею тебя своими руками,

Милая моя…

Приспів:

Нікого не буде між нами;

І в найлютіші холоди,

Я зігрію тебе своїми руками,

Мила моя…

Звичайна субота: супермаркет, суєта, черга,

Ти подивилася в очі мені, і я ніби під чимось…

Я пропустив тебе вперед на касу «Лента»,

А ти в своє життя мене — це наша легенда.

Перші зустрічі, як школяр поводжу себе;

Потіють долоні, а внутрі — весна,

І стосунки наші ще тільки в зародку,

Але це неважливо, я вже в тебе по вуха!

Це більше, ніж квіти!

Більше, ніж те, що можу сказати.

Мої почуття такі високі,

І тобі вдалося до них дістати.

Ти знаєш, з тобою хочу

Відтягнути момент у постелі.

Звучить, може, і дико,

Але хочу в щось Понад вірити,

А ти живи моїми словами:

Нікого не буде між нами…

Приспів:

Нікого не буде між нами;

І в найлютіші холоди,

Я зігрію тебе своїми руками,

Мила моя…

Тобі дякую, за мого серця прийом.

Тебе я чекав все життя, як «Оскар» Ді Капріо.

І я не хочу одного разу проявити себе в чомусь погано;

Адже ти - єдина троянда, серед будяка.

Мені вистачило вдиху, одного погляду мельком,

Ти проникла в мене, в моє життя welcome ...

Але не буває все гладко так,

Тобі при мені ліві номери дзвонять!

Я питаю: «Хто це?»

Твоя відповідь «Не має значення!»

Ріжеш живцем— знову ця сама лажа,

І ти тут у сльози, замість віршів — прози,

Кажеш: «Не думай зайвого, дзвонив колишній…»

І як тебе зрозуміти?!

Може я — просто відволіктися!

Може, забула сказати?

Що я — лише зустрічний!

І ти з мокрими очима, тримаючи руку мою,

Просто сказала: «Я тебе...»

Приспів:

Нікого не буде між нами;

І в найлютіші холоди,

Я зігрію тебе своїми руками,

Мила моя…