Живой - Денис Лирик

Ты уж извини меня, за то, что не прогнулся.

За то, что не упал и без тебя не сдулся.

За то, что ты пропала.

За то, что не пропал.

За то, что на тебя я искренне запал.

Но временами бывает тяжко,

Тебя бы выдохнуть как горькую затяжку.

Но это мелочи, время вылечит,

А ты обычный глюк, который вылетит.

И все еще пишу, что называла «шляпой»,

И даже это трек для кого-то будет «шлягер».

Тебе виднее там, за меня из пади-ка,

Попивая «Миллер», чипсы с паприкой.

«Бла-бла, бла-бла-бла».

Вот такая, вот примерно любовь твоя.

А я живой — творю, это во мне засело.

Я для тебя остался, лишь акопеллой.

Припев:

Расскажи мне, как без меня ты там?

Как без меня тебе с ним?

И по чьим ты скучаешь губам?

Твой уход оживил — извини!

Расскажи мне, как без меня ты там?

Как без меня тебе с ним?

И по чьим ты скучаешь губам?

Твой уход оживил — извини!

А, мы друг-друга не знали, как горизонтали и вертикали,

Мы так не похожи, мы стали прохожими.

Ночи не холодны уже так, растворяюсь в стопах бумаг,

Не увидишь боли в глазах, я научился не верить в слова.

Тихо играет гитара, эти струны — хирурги по ранам,

Уже по углам не кидает, мелодия новая стимул рождает.

Опадают последние листья, с ними уходят даты и числа,

С чистого листа, новая жизнь «без тебя».

Припев:

Расскажи мне, как без меня ты там?

Как без меня тебе с ним?

И по чьим ты скучаешь губам?

Твой уход оживил — извини!

Расскажи мне, как без меня ты там?

Как без меня тебе с ним?

И по чьим ты скучаешь губам?

Твой уход оживил — извини!

Ти вже пробач мені, за те, що не прогнувся.

За те, що не впав і без тебе не здувся.

За те, що ти зникла.

За те, що не пропав.

За те, що на тебе я щиро запал.

Але часом буває тяжко,

Тебе би видихнути як гірку затяжку.

Але це дрібниці, час вилікує,

А ти звичайний глюк, який вилетить.

І все ще пишу, що називала «капелюхом»,

І навіть це трек для когось буде «шлягер».

Тобі видніше там, за мене з паді-ка,

Попиваючи «Міллер», чіпси з паприкою.

"Бла-бла, бла-бла-бла".

Ось така, ось приблизно кохання твоє.

А я живий — творю, це в мені засіло.

Я для тебе залишився, лише акопелою.

Приспів:

Розкажи мені, як без мене ти там?

Як без мене тобі з ним?

І за чиїми ти скучаєш губам?

Твій відхід оживив — вибач!

Розкажи мені, як без мене ти там?

Як без мене тобі з ним?

І за чиїми ти скучаєш губам?

Твій відхід оживив — вибач!

А, ми друг-друга не знали, як горизонталі і вертикалі,

Ми так не схожі, ми стали перехожими.

Ночі не холодні вже так, розчиняюся в стопах паперів,

Не побачиш болю в очах, я навчився не вірити в слова.

Тихо грає гітара, ці струни - хірурги по ранах,

Вже по кутах не кидає, мелодія нова стимул народжує.

Опадає останні листи, з ними йдуть дати і числа,

З чистого листа, нове життя «без тебе».

Приспів:

Розкажи мені, як без мене ти там?

Як без мене тобі з ним?

І за чиїми ти скучаєш губам?

Твій відхід оживив — вибач!

Розкажи мені, як без мене ти там?

Як без мене тобі з ним?

І за чиїми ти скучаєш губам?

Твій відхід оживив — вибач!