Поезда - Денис Лирик

Из этих поездов, я тебя ловил.

Поцелуй без слов, словно мир застыл.

Тебя к себе прижму.

«Ну, привет» — скажу.

Опять не выспалась, стоял в вагоне шум.

Не купе, плацкарт, кипяток и чай.

Скинешь sms: «Скоро буду, не скучай».

Телефон в руке, в mp3 немного.

Песен о любви, что облегчат дорогу.

Проводница ходит, свои шутки травит.

А ты в vk зайдешь, потратишь трафик.

Погрустишь, улыбнешься, и не заметно.

Упадет слеза, ведь мы так ждали этого.

Стук колёс, чемодан, числа.

Календарь, на руках билеты, ко мне снова в даль.

А я уснуть не мог, всё считал минуты.

Когда будешь тут ты.

Припев:

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

Уже стемнело, в вагоне погасили свет,

Ты закроешь глаза, знаю вовсе нет.

Половину пути ещё и вместе будем,

Пролетела ночь, всех пораньше будят.

Я на вокзале уже, колотит с вечера.,

Будто бы в первый раз иду на эту встречу

И даже нету денег, купить тебе цветы,

Бывало не ловко, но я такой, прости.

Все кого-то ждут — полусонные,

Поезда ловят, считают вагоны.

Смотрю по окнам, ищу свою малую.

Я приготовил речь, но забыл — волнуюсь.

Чемодан в сторонку, беги ко мне родная,

Ты ущипни меня, и то ли сплю, не знаю.

Любовь на расстоянии, как боль зубная,

Вот так и жили друг без друга, умирая.

Припев:

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

А поезд ехал, так не спеша.

Они так ждали этого дня.

Терпенье, боль, копили силы,

Но километры, всё погубили.

З цих поїздів, я тебе ловив.

Поцілунок без слів, мов світ завмер.

Тебе до себе притисну.

«Ну, привіт» - скажу.

Знову не виспалася, стояв у вагоні шум.

Не купе, плацкарт, окріп і чай.

Скинеш sms: «Скоро буду, не нудь».

Телефон у руці, у mp3 небагато.

Пісень про любов, що полегшать дорогу.

Провідниця ходить, свої жарти труїть.

А ти в vk зайдеш, витратиш трафік.

Засумуєш, усміхнешся, і не помітно.

Впаде сльоза, адже ми так чекали цього.

Стук коліс, валіза, числа.

Календар, на руках квитки, до мене знову в далечінь.

А я заснути не міг, все рахував хвилини.

Коли тут ти будеш.

Приспів:

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.

Вже стемніло, у вагоні погасили світло,

Ти закриєш очі, знаю зовсім ні.

Половину шляху ще й разом будемо,

Пролетіла ніч, всіх раніш будять.

Я на вокзалі вже, б'є з вечора.,

Начебто вперше іду на цю зустріч

І навіть немає грошей, купити тобі квіти,

Бувало не вправно, але такий, пробач.

Усі когось чекають — напівсонні,

Потяги ловлять, рахують вагони.

Дивлюся по вікнах, шукаю свою малу.

Я приготував промову, але забув хвилююся.

Валіза в бік, біжи до мені рідна,

Ти ущипни мене, і то сплю, не знаю.

Кохання на відстані, як біль зубний,

Отак і жили один без одного, помираючи.

Приспів:

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.

А поїзд їхав, так не поспішаючи.

Вони так чекали цього дня.

Терпіння, біль, накопичували сили,

Але кілометри, все занапастили.