О них двоих - Денис Лирик

Грустная песня о любви,

Пока она сладко спит, он пишет о ней стихи,

И верит в эту любовь, она ведь настоящая.

А он любил по-настоящему ее одну и только,

Все эти отношения, остались лишь на пленке.

О чем мечтали.

Все это уже в прошлом,

Прошла ли боль?

Нет.

До сих пор ему сложно.

Она так тихо решила, не сказав: «Прощай!»

Просто закрыла дверь, взяла и ушла.

Может искала повод для этой самой точки,

Где нету запятых, где расстаются точно.

А может просто дура, которая не знает,

Что самое главное в жизни дважды не бывает

И, что гордость ломает, отсюда и разводы,

Умей мириться!

Ведь только слабые уходят.

Любви не важно: кто первый, а кто второй.

Если устали — возьмите на день выходной!

Отдохни немного и напиши: «Скучаю.»

Ведь ты этого хочешь, но что-то не позволяет.

Припев:

Сумей его вернуть — это не так сложно!

Скажи ему на ухо: «Давай опять продолжим!»

Она и Он, у них ведь все серьезно,

Глупая гордость взамен оставляет слезы…

Сумей его вернуть — это не так сложно!

Скажи ему на ухо: «Давай опять продолжим!»

Она и Он, у них ведь все серьезно,

Глупая гордость взамен оставляет слезы…

А это так глупо, они сидят ВКонтакте,

Не общаются… Но хотят, это смешно, правда!

Она на его страницу смотрит: кто, че пишет.

Ревнивая, но показать не хочет.

Он пишет ей стихи, в которых свой намек,

Читает только о ней, а она не поймет.

Он никуда не уйдет, чего бы не случилось,

И верит, что однажды до нее достучится…

И что она его смысл, и не нужна другая,

А взять и разлюбить — так просто не бывает.

Кто ищет лучше прежнего, любить не сможет,

Скажи «Люблю» одному, а гордость уничтожь!

Его нет в он-лайне, просто заходить не хочет,

Среди ночи вскочит и вот для нее опять строчки.

Курит две пачки в день, достали нервы!

Если он ей так нужен, она напишет первая.

Да он и сам бы написал ей первый,

Но только она так привыкла,

Что обычно он это делает…

Припев:

Сумей его вернуть — это не так сложно!

Скажи ему на ухо: «Давай опять продолжим!»

Она и Он, у них ведь все серьезно,

Глупая гордость взамен оставляет слезы…

Сумей его вернуть — это не так сложно!

Скажи ему на ухо: «Давай опять продолжим!»

Она и Он, у них ведь все серьезно,

Глупая гордость взамен оставляет слезы…

Сумна пісня про любов,

Поки вона солодко спить, він пише про неї вірші,

І вірить в цю любов, адже вона справжня.

А він любив по-справжньому її одну і тільки,

Усі ці стосунки залишилися лише на плівці.

Про що мріяли.

Все це вже в минулому,

Пройшов біль?

Ні.

Досі йому складно.

Вона так тихо вирішила, не сказавши: «Прощавай!»

Просто зачинила двері, взяла і пішла.

Може шукала привід для цієї самої точки,

Де немає ком, де розлучаються точно.

А може просто дура, яка не знає,

Що найголовніше в житті двічі не буває

І, що гордість ламає, звідси й розлучення,

Вмій миритися!

Адже лише слабкі йдуть.

Любові не важливо: хто перший, а хто другий.

Якщо втомилися - візьміть на день вихідний!

Відпочинь трохи і напиши: «Сумую.»

Адже ти цього хочеш, але щось не дозволяє.

Приспів:

Зумій його повернути — це не так складно!

Скажи йому на вухо: «Давай знову продовжимо!»

Вона і Він, адже у них все серйозно,

Дурна гордість натомість залишає сльози…

Зумій його повернути — це не так складно!

Скажи йому на вухо: «Давай знову продовжимо!»

Вона і Він, адже у них все серйозно,

Дурна гордість натомість залишає сльози…

А це так безглуздо, вони сидять ВКонтакті,

Не спілкуються… Але хочуть, це смішно, правда!

Вона на його сторінку дивиться: хто, че пише.

Ревнива, але показати не хоче.

Він пише їй вірші, у  яких свій натяк,

Читає тільки про неї, а вона не зрозуміє.

Він нікуди не піде, чого б не сталося,

І вірить, що одного разу до ніше достукається...

І що вона його зміст, і не потрібна інша,

А взяти і розлюбити — так просто не буває.

Хто шукає краще, ніж колись, любити не зможе,

Скажи «Люблю» одному, а гордість знищ!

Його немає в он-лайні, просто заходити не хоче,

Серед ночі схопиться і ось для неї знову рядки.

Курить дві пачки в день, дістали нерви!

Якщо він так потрібний, вона напише перша.

Так він і сам би написав їй перший,

Але тільки вона так звикла,

Що зазвичай він це робить...

Приспів:

Зумій його повернути — це не так складно!

Скажи йому на вухо: «Давай знову продовжимо!»

Вона і Він, адже у них все серйозно,

Дурна гордість натомість залишає сльози…

Зумій його повернути — це не так складно!

Скажи йому на вухо: «Давай знову продовжимо!»

Вона і Він, адже у них все серйозно,

Дурна гордість натомість залишає сльози…