Измена - Денис Лирик, Alfia

Оставь меня, мне без тебя и так погано.

Рана не заживает, причинённая тобою ранее,

Негаданно ворвалась ты в мою душу, рушишь сердце моё,

Собой душишь, слушая тишину, теряется.

Моё сознание, разум покидает,

Болью тело наполняет, мои нервы на пределе,

Надоели эти муки, взять пытаюсь себя в руки.

В мыслях о тебе становится ещё больнее,

Борюсь сам собой, но не видно ран на теле.

Тенью хожу, голова одним забита.

Магнитом тянет моё сердце разбитое,

К тебе, но не хочу больше быть твоей игрушкой.

Слышишь?

Твоей игрушкой…

Припев:

Я буду рядом с тобой, прости меня за боль.

Нет!

Хватит меня колоть своей иглой.

Нет покоя стукам сердца в моей груди.

Просто уходи!

Всё, что было между нами никогда мне не забыть,

Ты идеал моих мечтаний, может сможешь мне простить.

Мои глупости, ошибки боль уже не утаить,

Я не ангел, не святая, не умею любить.

Нет покоя стукам сердца в моей груди.

Давай просто забудем всё, оставим позади,

Уходи, нет, хватит, довольно.

Теперь я птица вольная — истощен тобой,

В кавычках «твоей любовью».

Один, но давно уже привычно, обычно,

Забыться мне помогает алкоголь.

Разум мой пустой, как без единицы

На сердце на моём теперь пароль.

Проживу теперь один и пусть погано мне порой.

Стой!

Хватит мне игру в любовь.

Я не азартный человек, обжигать, понимая в новь,

Что легко разрушить и с трудом потом построить.

Нервы, печаль, боль, ты этого не стоишь.

Меня потом попомнишь, не набивая цену,

Ищи себе, другого.

Я не прощу твою измену!

Припев:

Я буду рядом с тобой, прости меня за боль.

Нет!

Хватит меня колоть своей иглой.

Нет покоя стукам сердца в моей груди.

Просто уходи!

Всё, что было между нами никогда мне не забыть,

Ты идеал моих мечтаний, может сможешь мне простить.

Мои глупости, ошибки боль уже не утаить,

Я не ангел, не святая, не умею любить.

Облиш мене, мені без тебе і так погано.

Рана не загоюється, заподіяна тобою раніше,

Несподівано увірвалася ти в мою душу, руйнуєш серце моє,

Собою душиш, слухаючи тишу, губиться.

Моя свідомість, розум покидає,

Болю тіло наповнює, мої нерви на межі,

Набридли ці муки, взяти намагаюся себе в руки.

У думках про тебе стає ще болючіше,

Борюся сам собою, але не видно ран на тілі.

Тінню ходжу, голова одним забита.

Магнітом тягне моє серце розбите,

До тебе, але не хочу більше бути твоєю іграшкою.

Чуєш?

Твоєю іграшкою.

Приспів:

Я буду поруч з тобою, пробач мені за біль.

Ні!

Досить мене колоти своєю голкою.

Немає спокою стукам серця в моїх грудях.

Просто йди!

Все, що було між нами ніколи мені не забути,

Ти ідеал моїх мрій, може зможеш мені пробачити.

Мої дурості, помилки біль уже не приховати,

Я не ангел, не свята, не вмію любити.

Немає спокою стукам серця в моїх грудях.

Давай просто забудемо все, залишимо позаду,

Іди, ні, досить, годі.

Тепер я птиця вільна — виснажений тобою,

У лапках «твоїм коханням».

Один, але давно вже звично, зазвичай,

Забути мені допомагає алкоголь.

Розум мій порожній, як без одиниці

На серці на моєму тепер пароль.

Проживу тепер один і нехай мені погано часом.

Стій!

Вистачить мені гру в любов.

Я не азартна людина, обпалювати, розуміючи в ново,

Що легко зруйнувати і з труднощами потім побудувати.

Нерви, смуток, біль, ти цього не стоїш.

Мене потім пригадаєш, не набиваючи ціну,

Шукай собі іншого.

Я не пробачу твою зраду!

Приспів:

Я буду поруч з тобою, пробач мені за біль.

Ні!

Досить мене колоти своєю голкою.

Немає спокою стукам серця в моїх грудях.

Просто йди!

Все, що було між нами ніколи мені не забути,

Ти ідеал моїх мрій, може зможеш мені пробачити.

Мої дурості, помилки біль уже не приховати,

Я не ангел, не свята, не вмію любити.