Historical Novel - Daniel Kahn, Vanya Zhuk

In the bottom of the glass

Underneath imported lager

Slowly bloomed

A crimson rose

Shining proudly

Through the darkness

I was working on a book

An historical romance

Emerging as though

Through a fog

From one cover

To the other

So, we write it

How we hear it

How we hear is

How we breathe it

How we breathe it

So we write it

Never trying to appease

That’s the way that nature made us

Don’t ask why

It’s no one’s business

Who’s to argue or to judge?

There the sky was wide and blue

There was such abundant fiction

How I pulled the strings of fate

To unravel my own story

How I dived into the past

And equipped all of my heroes

For adventure on the way

And I fancied me their captain

So, we write it

How we hear it

How we hear is

How we breathe it

How we breathe it

So we write it

Never trying to appease

That’s the way that nature made us

Don’t ask why

It’s no one’s business

Who’s to argue or to judge?

Fiction isn’t just a trick

And one thought is not sufficient

For completion of my book

'Til my epilogue be written

May the crimson of the rose

If it’s not completely faded

Be my final testament

Spending words I save

Like pennies

So, we write it

How we hear it

How we hear is

How we breathe it

У нижній частині склянки

Під імпортним лагером

Потихеньку зацвіла

Багряна троянда

Сяючи гордо

Крізь темряву

Я працював над книгою

Історичний роман

З’являється як втім

Крізь туман

З однієї обкладинки

До іншого

Отже, ми записуємо це

Як ми це чуємо

Як ми чуємо

Як ми дихаємо цим

Як ми дихаємо цим

Тож ми це пишемо

Ніколи не намагайтеся заспокоїти

Такими нас створила природа

Не питайте чому

Це нікого не стосується

Хто сперечатися чи судити?

Там небо було широке й блакитне

Була така велика художня література

Як я тягнув за ниточки долі

Щоб розгадати мою власну історію

Як я занурився в минуле

І спорядив усіх моїх героїв

Для пригод у дорозі

І я вважав себе їхнім капітаном

Отже, ми записуємо це

Як ми це чуємо

Як ми чуємо

Як ми дихаємо цим

Як ми дихаємо цим

Тож ми це пишемо

Ніколи не намагайтеся заспокоїти

Такими нас створила природа

Не питайте чому

Це нікого не стосується

Хто сперечатися чи судити?

Художня література – ​​це не просто трюк

І однієї думки замало

Для завершення мої книги

Поки не буде написаний мій епілог

Хай багряна троянда

Якщо не повністю вицвіло

Будь моїм останнім заповітом

Я заощаджую слова

Як копійки

Отже, ми записуємо це

Як ми це чуємо

Як ми чуємо

Як ми дихаємо цим