L'avenir - Danakil

L’avenir appartient à celui qui l’apprivoise et puis celui qui le craint,

L’avenir appartient à celui qui le façone de ses propres mains.

L’avenir appartient à celui qui l’apprivoise et puis celui qui le craint,

Mais il prendra moins soins de celui qui laisse glisser l’amour entrer ses

mains.

Qui a pû donc un jour inventer ce commerce,

Si tu veux vivre payes et pour payer travailles.

Abominable troc, insondable tristesse,

Effroyable méprise qu’ils nous changent en bétail!

Je voudrais courir,?

et aimer

plutôt qu'à coup de coudes gagner quelques (beignets?)

La course au bonheur propose différents tracés

Laissez nous choisir lequel emprunter

Refrain:

L’avenir appartient à celui qui l’apprivoise et puis celui qui le craint,

L’avenir appartient à celui qui le façone de ses propres mains

L’avenir appartient à celui qui l’apprivoise et puis celui qui le craint,

Mais il prendra moins soins de celui qui laisse glisser l’amour entrer ses

mains.

Comme un chercheur aime son or,

Comme un pirate chédit son trésor,

Je carresse l’idée de partir, vivre comme un marginal,

Pour le meilleur et pour le pire je veux vivre mon ideal!

Laissez nous exister pour nous même,

Et penser par nous même,

Que les matons ouvrent les portes et que nos esprits se libèrent

Que la nature nous rapporte ce que la ville veut nous taire!

La douleur, la douceur, la folie…

Se confondent, tournent et consument mon esprit,

Demain s’annonce un jour nouveau et je n’ai pas sommeil,

Un matin mélange de brume et de soleil

J’aimerais voir fondre les reperes et couler les balises

J’ai la folie des grands espaces, je reve de boucler les valises!

Laisseez derriere moi le mouvement et le bruit,

Le silence me suffit, le silence me suffit…

Refrain:

L’avenir appartient à celui qui

l’apprivoise et puis celui qui le craint,

L’avenir appartient à celui qui

le façone de ses propres mains.

L’avenir appartient à celui qui

l’apprivoise et puis celui qui le craint,

Mais il prendra moins soins de celui qui

laisse glisser l’amour entrer ses mains.

Майбутнє належить тому, хто його приборкає, а потім тому, хто його боїться,

Майбутнє за тими, хто формує його своїми руками.

Майбутнє належить тому, хто його приборкає, а потім тому, хто його боїться,

Але він буде менше піклуватися про того, хто дозволить любові прослизнути в його

руки.

Хто міг придумати цю торгівлю,

Якщо хочеш жити, плати і плати працюй.

Огидний обмін, незбагненний смуток,

Страшна помилка, що вони перетворюють нас на худобу!

Я хотів би бігти,?

і любов

замість того, щоб підштовхнути кілька (пончиків?)

Гонка за щастям пропонує різні маршрути

Давайте виберемо, яку позичити

Приспів:

Майбутнє належить тому, хто його приборкає, а потім тому, хто його боїться,

Майбутнє за тими, хто формує його своїми руками

Майбутнє належить тому, хто його приборкає, а потім тому, хто його боїться,

Але він буде менше піклуватися про того, хто дозволить любові прослизнути в його

руки.

Як дослідник любить своє золото,

Як пірат втрачає свій скарб,

Я граюся з ідеєю піти, жити як ізгой,

На краще чи на гірше я хочу жити своїм ідеалом!

Давайте існувати для себе,

І думаємо самі,

Нехай охоронці відчиняють двері і звільняють наш розум

Нехай природа підкаже нам те, про що хоче нас замовкнути місто!

Біль, солодкість, божевілля...

Збивати з пантелику, крутитися і поглинати мій розум,

Завтра новий день і я не сплю,

Ранок туману та сонця

Я хотів би побачити, як орієнтири тануть, а маяки тонуть

Я маю божевілля широких просторів, я мрію пакувати свої валізи!

Залиш за мною рух і шум,

Мені вистачить тиші, мені достатньо тиші...

Приспів:

Майбутнє належить тим, хто

приборкає його, а потім того, хто його боїться,

Майбутнє належить тим, хто

формує його своїми руками.

Майбутнє належить тим, хто

приборкає його, а потім того, хто його боїться,

Але він буде менше піклуватися про того, хто

нехай любов прослизає в його руки.