Mon île - Danakil

Je dis: «A chacun, son paradis,

A chacun, son idéal de vie.»

Mon île est riche, mais je vous parle de vraies richesses,

Non, pas de celles dont l’occident nourrit ses commerces,

C’est le dernier endroit sur Terre où la vie vous carresse.

Y-en-a-t-il parmi vous que cela intéresse?

Sur mon île, il n’y a pas d’emplois,

Aucun patron, aucun magistrat,

Les lois, la police n’existent pas,

Non, sur mon île, on ne travaille pas.

Maint’nant, à chacun, son paradis,

A chacun, son idéal de vie.

Le cours des bourses chute, et coulent toutes vos filliales,

Le temps est couvert sur votre si puissante capitale.

Mais le micro-climat de mon île tropicale,

Est propice à la croissance de mes plantes médicinales.

Quand 6h30 sonne pour vous le glas,

D’une longue journée, d’un travail qui n’en finissait pas.

Je me repose, je me détend,

Et me laisse bercer par le bruit de l’océan.

A chacun, son paradis,

A chacun, son idéal de vie.

[Oooooooooh…,

A chacun, chacun, chacun son paradis,

Oooooooooh…,

Chacun, chacun…]

Я кажу: «Кожному свій рай,

Кожному свій ідеал життя».

Мій острів багатий, але я говорю тобі про справжнє багатство,

Ні, не ті, якими Захід годує свій бізнес,

Це останнє місце на Землі, де вас торкається життя.

Хтось із вас зацікавлений?

На моєму острові роботи немає,

Немає начальника, немає магістрата,

Законів, поліції не існує,

Ні, на моєму острові ми не працюємо.

Тепер кожному свій рай,

У кожного своє ідеальне життя.

Фондовий ринок падає, затоплюючи всі ваші гілки,

У вашій могутній столиці похмура погода.

Але мікроклімат мого тропічного острова,

Сприяє зростанню моїх лікарських рослин.

Коли 6:30 дзвонить для тебе,

Від довгого дня, від нескінченної роботи.

Відпочиваю, відпочиваю,

І нехай мене заколисує шум океану.

Кожному свій рай,

У кожного своє ідеальне життя.

[Оооооооо...,

Кожному, кожному, кожному свій рай,

Оооооооо...,

Кожен, кожен…]