Héritiers du sort - Danakil

Aussi loin que l’oeil peut voir

Je balade ma rétine sur les courbes de l’histoire

Même si ça semble dur à croire

La Mappemonde se colore à l’encre noire

Si je regarde bien si je gratte à la porte

Je vois se dessiner les traits d’une époque un peu triste

Mais qui rêve de vivre et vis en rêve un équilibre que l'être humain lui enlève

Alors que faire quand les vents nous achèvent

Nos vies sont brèves lorsque la mer se soulève

Est-ce de ma faute si les volcans se réveillent

Si la terre meurt d'être sèche où elle se noyait la veille

Y a- t-il un avenir pour nos fils dans la ronde?

Vivront-ils en paix?

Devront-ils mener la fronde?

A l’heure où les chefs ont des montres à 10 plaques

Les enfants courent les rues et se lavent dans les flaques

Triste sort pour les héritiers du sort

Les joies sont mal reparties, pire encore le sont les torts

Donne-moi une bouffée d’air pour leur couper l’herbe

Aux tueurs de libertés, les assaillir de verbes

Quelqu’un redonnera-t-il ses couleurs

Au monde en noir et blanc qui se tord de douleur

J’y repense assis sur ma falaise

Voyant monter la marée aussi vite que le malaise

J’ai comme l’impression de rouler à contre-sens

Depuis des années, depuis ma naissance!

Entouré au plus près par l’amour et la douceur

Mais rattrapé par la violence extérieure

Une violence qui prend les jeunes au berceau

Les corrompt leur fait confondre le collectif et le perso

Perdue!

L'âme du monde est à la peine

Ne comptez pas sur l'église pour lui venir en aide

Fatigué d’entendre le pape en Afrique

Clamer que l’amour de dieu rejette le plastique

Malade!

Est cet écorché de la feuille

Incitant ses fidèles à mourir larme à l’oeil

Nourris d’un dogme en deuil

Pour quelques mots saints

Écrits sur quelques feuilles…

Irresponsable, la croyance blesse

Dans les mauvaises mains qui la laissent devenir mère de la détresse

Quelques phrases pendant lesquelles mon coeóur s’embrase

Quelques phases quand la goutte fait déborder le vase

Ce monde est ainsi fait entre le vice et le bonheur

La vertu et la peur, espérant des jours meilleurs¦

Наскільки сягає око

Я блукаю своєю сітківкою по кривих історії

Хоча в це здається важко повірити

Карта світу пофарбована чорним чорнилом

Якщо я добре подивлюсь, якщо подряпаю двері

Я бачу, що з’являються рядки дещо сумного часу

Але хто мріє жити і живе уві сні рівновагу, яку людина забирає у нього

Тож що робити, коли вітер нас добиває

Наше життя коротке, коли піднімається море

Чи я винен, що вулкани прокидаються

Якщо земля помре від сухості там, де вона потонула напередодні

Чи є майбутнє у наших синів у раунді?

Чи будуть вони жити спокійно?

Чи доведеться їм вести пращу?

У той час, коли кухарі мають 10-тарілкові годинники

Діти бігають вулицями і миються в калюжах

Сумна доля для спадкоємців долі

Радості розподіляються погано, ще гірше кривди

Дай мені подихнути повітря, щоб покосити їм траву

На вбивць свободи нападайте на них дієсловами

Хтось відновить його кольори

До чорно-білого світу, що корчиться від болю

Я думаю про це, сидячи на своїй скелі

Бачити, як приплив приходить так само швидко, як і неспокій

Я відчуваю, що їду неправильним шляхом

Багато років, відколи я народився!

Тісно оточений любов'ю і лагідністю

Але потрапив у насильство надворі

Насильство, яке приносить молодих людей до колиски

Розбещуючи їх, вони плутають колективне та особисте

Загублено!

Душа світу бореться

Не розраховуйте, що церква прийде йому на допомогу

Набридло слухати Папу в Африці

Стверджують, що Божа любов відкидає пластик

Хворий!

Хіба це здерта з простирадла

Підбурюючи своїх вірних до смерті сльозами на очах

Живиться догмою в жалобі

За якісь святі слова

Написано на кількох аркушах...

Безвідповідальний, віра шкодить

Не в ті руки, які дозволили їй стати матір’ю біди

Кілька речень, під час яких моє серце палає

Кілька етапів, коли падіння ламає спину верблюда

Таким чином, цей світ стоїть між пороком і щастям

Чеснота і страх, сподіваючись на кращі дні¦