A Gothic Romance - Cradle Of Filth

Evening minuetto in a castle by the sea

A jewel more radiant than the moon

Lowered Her mask to me

The sublimest creature the Gods, full of fire

Would marvel at making their Queen

Infusing the air with Her fragrant desire

And my heart reeled with grave poetry…

From grace I fell in love with Her

Scent and feline lure

And jade woodland eyes that ushered in the impurest

«Erotic, laden fantasies amid this warm Autumn night

She lulled me away from the rich masquerade

And together we clung in the bloodletting moonlight»

Pearled luna, what spell didst thou cast on me?

Her icy kiss fervoured my neck

Like whispering waves 'pon Acheron’s beach

In a whirl of sweet voices and statues

That phantomed the dying trees

This debauched seductress in black, took me…

In a pale azured dawn like Ligeia reborn

I tore free of my sleep — sepulchre

On the sea misted lawn where stone figures, forlorn

Lamented the spectre of Her

Bewildered and weak, yet with passion replete

I hungered for past overtures

The curse of unrest and her ardent caress

Came much more than my soul could endure…

I, at once endeavoured to see Her again

Stirring from midnight’s inertia

Knowing not even her name

On a thin precipice over carnal abyss

I danced like a blind acolyte

Drunk on red wine, her dead lips on mine

Suffused with the perfume of night

For hours I scoured the surrounding grounds

In vain that we might meet

When storm clouds broke, ashened, fatigued

I sought refuge in a cemeterty

Sleep, usher dreams

Taint to nightmares from a sunless nether

Mistress of the dark

I now know what thou art

Screams haunt my sleep

Dragged from nightmares thou hast wed together

Lamia and Lemures

Spawned thee leche

To snare my flesh

Portrait of the Dead Countess

Deep stained pain that I had dreamt

Flaunted demise, life’s punishment

Вечірній менуетто в замку на березі моря

Коштовний камінь, більш сяючий, ніж місяць

Опустила на мене Свою маску

Найвища істота Богів, сповнена вогню

Буду в захваті від того, щоб зробити їх королевою

Насичуючи повітря Своїм духмяним бажанням

І моє серце щемить від тяжкої поезії…

З благодаті я закохався в Її

Аромат і котяча приманка

І нефритові лісові очі, які відкривали найнечистіші

«Еротичні, насичені фантазії серед цієї теплої осінньої ночі

Вона заколисала мене від багатого маскараду

І разом ми чепилися в кривавому місячному світлі»

Перламутрова луна, яке заклинання ти наклала на мене?

Її крижаний поцілунок запалив мою шию

Як шепіт хвиль на пляжі Ахерона

У вирі солодких голосів і статуй

Це примара вмираючих дерев

Ця розпусна спокусниця в чорному забрала мене...

У блідо-блакитному світанку, як Лігея відроджена

Я вирвався з сну — могила

На морській туманній галявині, де кам’яні фігури, покинуті

Оплакував привид Її

Збентежений і слабкий, але сповнений пристрасті

Я жадав минулих увертюр

Прокляття неспокою та її палка ласка

Прийшов набагато більше, ніж могла витримати моя душа…

Я негайно спробував побачити Її знову

Ворушиться з опівнічної інерції

Не знаючи навіть її імені

На тонкому урвищі над плотською безоднею

Я танцював, як сліпий аколіт

П’яна від червоного вина, її мертві губи на моїх

Наповнений ароматом ночі

Годинами я нишпорив околицями

Дарма, що ми можемо зустрітися

Коли розриваються грозові хмари, попелястий, втомлений

Я шукав притулку на кладовищі

Спи, веди сни

Пляма до кошмарів із безсонячної пустелі

Володарка темряви

Я тепер знаю, хто ти

Крики переслідують мій сон

З кошмарів ви одружилися

Ламія і лемури

Породив тобі лече

Щоб зловити мою плоть

Портрет мертвої графині

Глибокий заплямований біль, про який я мріяв

Хизована смерть, довічна кара