Cemetery and Sundown - Cradle Of Filth

We rise with the sun in the underworld

We suffer from a graveless name

We prise wide lids

And wounds with lips curled

Over teeth that have tasted shame

Cemetery and sundown

Against the flora of nightfall

We gather like the fauna of war

To cure Aurora so spiteful

With her stake in the coming of dawn

To conjure forth the past

Those heady nights of pain resplendent

In the service of the Goddess of Death

When her sheets ran royalty red

Moon lengthen or crypt-kept silhouettes

Shadows dance, eyes flicker in descent

Unveil the greed, our needs are bitter, spent

On upturned mouths and haunts of wickedness

We walk this Eden, a secret

Faces hidden under Leonine pride

In dusk’s embrace

We find it hard to keep it When blood and lust and waking worlds collide

Too long have we skulked like drifters

In the cities of the neon sun

Vagabond dogs and graveyard shifters

Mona Lisas where the paint has run

I miss our glorious past

Our nightly flights on fear dependent

Like phantoms in the eaves for Miss Christine

When the song bird broke her neck

Wolves howl their fogbound serenades

Churches arch their backs with balustrades

Praise be to the shedding of masquerades

When we hunt these vestal vermin unafraid

Of the covenant made…

Draw the blinds on the floors of raw meat

There is murder in the thirst

Rich red vascular tapestries

Hung in gilded frames of nuns asleep

In dreams where themes of bestiality

Are a blessing on their Sunday sheep

Sermons hang a black gown

Over cemetery and sundown

Now the clock is harrying midnight

And the ghost of yet-to-come

Will she show rewrites of dark delight

Or the sewers we’ve overrun?

I see a winter palace

Cut diamonds at a porcelain neck

When Swan Lake crushed poor sanity’s spirit

As I threw her to it bled

We rise with the sun in the underworld

We suffer from a graveless name

We prise wide lids

And wounds with lips curled

Over teeth that have tasted shame

We walk this Eden, a secret

Faces hidden under Leonine pride

In dusk’s embrace

We find it hard to keep it When blood and lust and waking worlds collide

Ми встаємо разом із сонцем у підземному світі

Ми страждаємо від безгробного імені

Ми цінуємо широкі кришки

І рани з губами завиті

Над зубами, що відчули сором

Кладовище і захід сонця

Проти флори настання ночі

Ми збираємося, як фауна війни

Вилікувати Аврору так зло

З її участю в приході світанку

Щоб викликати минуле

Ці п’яні ночі яскравого болю

На служінні богині смерті

Коли її простирадла почервоніли

Місяць подовжений або збережені силуети

Тіні танцюють, очі блимають на спуску

Розкрийте жадібність, наші потреби гіркі, витрачені

На перевернутих ротах і притулках злих

Ми гуляємо цим Едемом, секрет

Обличчя, приховані під Леонінською гордістю

В обіймах сутінків

Нам важко утримати Коли стикаються світи крові, пожадливості та наяву

Ми занадто довго ховалися, як бродяги

У містах неонового сонця

Собаки бродяги та кладовища

Мона Ліза, куди потекла фарба

Я сумую за нашим славним минулим

Наші нічні рейси залежать від страху

Як фантоми в карнизах для міс Крістін

Коли співуча пташка зламала собі шию

Вовки виють свої туманні серенади

Церкви вигинають спини балюстрадами

Хвала пролинню маскарадів

Коли ми полюємо на цих весталок без страху

З завіту, укладеного…

Намалюйте жалюзі на підлозі з сирого м’яса

У спразі — вбивство

Насичені червоні судинні гобелени

Висіли в позолочених рамах сплячі черниці

У снах, де теми звірства

Є благословення на своїх недільних овець

На проповідях висять чорну сукню

Над кладовищем і захід сонця

Тепер годинник б’є опівночі

І привид ще не прийдешнього

Чи показуватиме вона переписи темного захвату

Або каналізацію, яку ми заповнили?

Я бачу зимовий палац

Вирізати діаманти на порцеляновій шийці

Коли «Лебедине озеро» придушило дух бідного розуму

Коли я кинув її , це крововито

Ми встаємо разом із сонцем у підземному світі

Ми страждаємо від безгробного імені

Ми цінуємо широкі кришки

І рани з губами завиті

Над зубами, що відчули сором

Ми гуляємо цим Едемом, секрет

Обличчя, приховані під Леонінською гордістю

В обіймах сутінків

Нам важко утримати Коли стикаються світи крові, пожадливості та наяву