Absinthe with Faust - Cradle Of Filth

Pour the emerald wine

Into crystal glasses

We will touch the divine

Through kisses catharsis

Let us pitch to the seven-year itch

Of the ultra-decadent

To a tainted world and the painted girls

That our fantasies spent

Tripping through boudoirs laced with opiate themes

Sipping the bizarre, tasting copious dreams

A toast to those most sacrilegious of days

Where for every whim won

One soon repays

We touched the stars

That now laugh from afar

At we, the damned

The damned

The damned

The damned

We have spent our time

Drenched in opulent splendour

But when midnight chimes

Will gilded souls surrender?

Let us drink on the giddying brink

Of pools of excrement

All manner of shit for the glamour and glitz

Mephistopheles lent

I remember the night as if it were engraved

A bright marble bridge stretched across the dark waves

To the shore from the moon and by her grace

Came that erudite stranger

That fucker

He was a predator, creditor cold

Our blood was shed on the yellowing scroll

And all that glittered was not gold

But we wanted everything

And for it all, lost our souls

Come my friend, to fate let’s raise

Two finger shots at this our last soiree

For tomorrow I fear

Swoops all too deadly near

This precipitous weir to Hell’s high gate

We touched the stars

That now laugh from afar

At we, the damned

The damned

The damned

The damned

He was a preditor, creditor, cold

Our blood was shed on the yellowing scroll

And all that glittered, was not gold

But we wanted everything

And for it all, lost our souls

Our souls

For it all lost our souls

Our souls

Влийте смарагдове вино

У кришталеві келихи

Ми доторкнемося до божественного

Через поцілунки катарсис

Давайте звернемося до семирічного свербіння

Ультра-декадентського

У заплямований світ і намальованих дівчат

Щоб прожили наші фантазії

Прогулянка по будуарам з опіатними темами

Сьорбаючи химерні, смакуючи багаті сни

Тост за найкощунливіші дні

Де за кожну забаганку виграв

Один скоро погашає

Ми доторкнулися до зірок

Що тепер сміятися здалеку

У ми, проклятих

Прокляті

Прокляті

Прокляті

Ми витратили свій час

Наповнений розкішним блиском

Але коли дзвонить опівночі

Чи здадуться позолочені душі?

Давайте вип’ємо на головокружній межі

З калюж екскрементів

Всяке лайно для гламуру та блиску

Мефістофель позичив

Я пам’ятаю ніч, наче вона викарбувана

Яскравий мармуровий міст простягнувся через темні хвилі

До берега від місяця та з її милості

Прийшов той ерудований незнайомець

Цей лох

Він був хижаком, холодним кредитором

Наша кров пролилася на жовтому сувої

І все, що блищало, було не золото

Але ми бажали все

І за все це втратили наші душі

Прийди, друже, на долю піднімемо

Два постріли пальцями на останньому вечірці

Завтра я боюся

Надто смертельні нальоти поблизу

Ця стрімчаста водосхила до високих воріт пекла

Ми доторкнулися до зірок

Що тепер сміятися здалеку

У ми, проклятих

Прокляті

Прокляті

Прокляті

Він був прихильником, кредитором, холодним

Наша кров пролилася на жовтому сувої

І все, що блищало, було не золото

Але ми бажали все

І за все це втратили наші душі

Наші душі

Через це все втратило наші душі

Наші душі