Le petit oiseau de Marrakech - Claude Nougaro

Le petit oiseau de Marrakech a tous les jours toujours l’haleine fraîche

Quand il s'éveille réjoui, il fait pipi et il pépie.

Vous dire en deux mots ce qu’il dit?

Je n’entends goutte à son dialecte.

Il appartient à une secte, trop près du ciel sans sauf-conduit.

Sachez toujours qu’il fait tutut et tututut dans le silence.

La symphonie d’oiseaux commence sur ce poids plume de la flûte.

L’arbre s’embrase de gosiers, bruyants de contre-chants, de fugues.

Le Paradis fait une fugue, sur Marrakech il s’est posé.

Il est tout neuf, tout gai, tout vif, radieusement primitif.

Il a fixé son port d’attache à dix pieds du plancher des dattes.

Ensuite l’homme reprendra du poil de la bête: «Moteur !»

Cours du dollar, goût de l’horreur, qu’il soit nu-tête ou en chéchia.

Le petit oiseau de Marrakech, assis sur son tapis de feuilles

Attendra que le Bon Dieu veuille, ôter le noyau de la pêche.

Il soupera d’un ver luisant, en tête-à-tête à la fauvette

Puis galipettes et navettes pour célébrer le jour suivant

Et se coucher dans le couchant.

Et quand la nuit se met à poil, à vous renverser de vertige

Il dormira entre deux tiges, les bras croisés sur une étoile.

Le petit oiseau de Marrakech a tous les jours d’amour l’haleine fraîche

Quand il s'éveille réjoui, il fait pipi et il pépie.

Маленька пташка Марракеша завжди має свіжий подих щодня

Коли він прокидається щасливим, він пісяє і цвірінькає.

Скажи двома словами, що він говорить?

Я не чую його діалекту.

Він належить до культу, надто близького до неба без перепустки.

Завжди знайте, що він мовчки ходить тут-ту-ту-тут.

На цій легкій флейті починається симфонія птахів.

Дерево палає горлами, шумить зустрічними піснями, фугами.

Рай тікає, на Марракеш він приземлився.

Він новенький, весь веселий, весь живий, сяюче примітивний.

Він закріпив свою домашню базу в десяти футах від підлоги для побачень.

Тоді чоловік підбере слабину: "Двигун!"

Ціна долара, смак жаху, чи то з голою головою, чи то в чехії.

Маленька пташка Марракеша, що сидить на своєму килимі з листя

Буде чекати, поки Господь вийме кісточку з персика.

Він буде їсти світляка, тет-а-тет з очеретяком

Потім сальто і човники, щоб відсвяткувати наступного дня

І лягай на захід сонця.

А коли ніч оголиться, збиває з голови запаморочення

Він буде спати між двома прутами, схрестивши руки на зірці.

Маленька пташка Марракеша має свіжий подих кожного дня кохання

Коли він прокидається щасливим, він пісяє і цвірінькає.