Langue De Bois - Claude Nougaro

La langue de bois, la langue de bois

Pour dire qu’on triche avec les mots

Pour dire qu’on ment et de surcroît

Qu’on insulte aussi les ormeaux

Faut-il que l’homme soit macabre

Pour blasphémer la langue d’arbre?

La langue du bois, la langue du bois

La langue de bois, la langue de bois

Pour désigner paroles vaines

C’est insulter ma fibre à moi

La sève vivant dans mes veines

Jactez, beaux messieurs, sans remords

Vous ne valez pas un sycomore

La langue du bois

Les arbres parlent plusieurs langues

Selon l’essence, le ciel, l’endroit

Le bois de l’un prononce mangue

Le bois de l’autre dicte la noix

La langue du bois, la langue du bois

Et quand ses branches se déchaînent

Quoi de plus beau qu’un bois d'ébène

Qui offre le fruit de sa joie?

La langue du bois

Petit chanteur à la croix de moi

De la croix de moi dont on fait les arbres

Aux quatre bouts de moi, veinés comme du marbre

Et de toutes mes feuilles dont je connais le poids

Des branches aux racines

De la base à la cime

Je chante ma langue de bois

Perché sur du Racine

Язик дерев’яний, язик дерев’яний

Сказати, що ми обманюємо словами

Сказати, що ми брешемо і більше того

Нехай і вушко ображаються

Людина має бути жахливим

Блюзнити язик дерева?

Язик лісовий, язик лісовий

Язик дерев’яний, язик дерев’яний

Для позначення пустих слів

Це образливо для мене

Сік, що живе в моїх жилах

Жактез, чудові панове, без докорів сумління

Ти не вартий явора

Язик з дерева

Дерева розмовляють багатьма мовами

По суті, небо, місце

Деревина одного вимовляє манго

Деревина іншого диктує горіх

Язик лісовий, язик лісовий

А коли здичавіють його гілки

Що прекрасніше за чорне дерево

Хто пропонує плід його радості?

Язик з дерева

Маленька співачка біля мого хреста

З мого хреста ми робимо дерева

Повсюди на мені прожилки, як мармур

І все моє листя, вагу яких я знаю

Від гілок до коріння

Від основи до верху

Я співаю свій дерев’яний язик

Примостився на корені