L'île Hélène - Claude Nougaro

Assis sur un banc devant l’océan

Devant l’océan égal à lui-même

Un homme pensif, se masse les tifs

Interrogatif, à quoi pense t il?

À quoi pense t-il, livré à lui-même?

Il pense à son île, son île Hélène

Est-ce que l'île l’aime?

Assis sur un banc devant l’océan

L’océan jamais tout à fait le même

Dans le bruit lascif autour des récifs

Que la vague enchaîne

À quoi rêve t il, l'éternel bohème?

Il rêve à une île dont le littoral

A le pur profil de l’amour total

Assis sur un banc devant l’océan

Devant globalement la terre tout entière

Qui jamais n’enterre ses haches de guerre

Ou si peu si guère que c’est faire semblant

Il pense que le vent fraîchit sur sa joue

Il pense que l’amour sait vous mettre en joue

Ban ban ban

Il pense surtout devant l’océan

Bel esclave bleu qui remue ses chaînes

Il pense à son île à son île Hélène

Est-ce que l'île l’aime?

Pense t-elle à son il?

Сидячи на лавці біля океану

Перед океаном, рівним собі

Вдумливий чоловік масажує сиськи

Питальний, про що він думає?

Про що він думає, залишений сам собі?

Він думає про свій острів, свій острів Хелен

Чи подобається це острову?

Сидячи на лавці біля океану

Океан ніколи не був таким самим

У похотливому шумі навколо рифів

Нехай хвильовий ланцюг

Про що мріє він, вічна богема?

Він мріє про острів, берегова лінія якого

Має чистий профіль повної любові

Сидячи на лавці біля океану

Глобально перед усією землею

Хто ніколи не ховає сокири

Або так мало, так мало, що це прикидається

Йому здається, що вітер освіжає на його щоці

Він думає, що кохання вміє націлитися на вас

заборона заборона заборона

Здебільшого він думає перед океаном

Красивий блакитний раб ворушить своїми ланцюгами

Він думає про свій острів, свій острів Хелен

Чи подобається це острову?

Вона думає про неї він?