Viejo Smoking - Carlos Gardel, Alfredo De Angelis

Campaneá cómo el cotorro va quedando despoblado

Todo el lujo es la catrera compadreando sin colchón

Y mirá este pobre mozo cómo ha perdido el estado

Amargado, pobre y flaco como perro de botón

Poco a poco todo ha ido de cabeza p’al empeño

Se dio juego de pileta y hubo que echarse a nadar…

Sólo vos te vas salvando porque pa' mi sos un sueño

Del que quiera Dios que nunca me vengan a despertar

Viejo smocking de los tiempos

En que yo también tallaba…

¡Cuánta papusa garaba

En tus solapas lloró!

Solapas que con su brillo

Parece que encandilaban

Y que donde iba sentaban

Mi fama de gigoló

Yo no siento la tristeza de saberme derrotado

Y no me amarga el recuerdo de mi pasado esplendor;

No me arrepiento del vento ni los años que he tirado

Pero lloro al verme solo, sin amigos, sin amor;

Sin una mano que venga a llevarme una parada

Sin una mujer que alegre el resto de mi vivir…

¡Vas a ver que un día de éstos te voy a poner de almohada

Y, tirao en la catrera, me voy a dejar morir!

Viejo smocking, cuántas veces

La milonguera más papa

El brillo de tu solapa

De estuque y carmín manchó

Y en mis desplantes de guapo

¡cuántos llantos te mojaron!

¡cuántos taitas envidiaron

Mi fama de gigoló!

Campaneá, як папуга втрачає популяцію

Вся розкіш — catrera compadreando без матраца

І подивіться на цього бідного юнака, як він втратив свою державу

Гіркий, бідний і худий, як песик

Потроху все пройшло з голови до кінця

Була гра в більярд, і ми повинні були йти поплавати...

Тільки ти себе рятуєш, бо для мене ти мрія

Той, що Бог хоче, щоб вони ніколи не прийшли мене розбудити

старовинний смокінг

На якому я також вирізав…

Скільки коштує papusa garaba

У твоїх лацканах він плакав!

Відвороти, що своїм блиском

Здається, вони засліпили

І там, куди він пішов, вони сиділи

Моя слава як жиголо

Я не відчуваю сум, знаючи себе переможеним

І спогад про мій минулий блиск не гірчить мені;

Я не шкодую ні про подію, ні про втрачені роки

Але я плачу, коли бачу себе одного, без друзів, без любові;

Без руки, щоб підійти, зупини мене

Без жінки, щоб підняти настрій на все моє життя...

Ти побачиш, що на днях я покладу тебе як подушку

І, кинувшись у катереру, я дам собі померти!

Старе куріння, скільки разів

Найкрутіша мілонгера

Блиск твого одвороту

Пофарбована ліпниною та карміном

І в моїй гарній грубості

Скільки тебе сліз мочило!

скільки таїтів заздрили

Моя слава жиголо!