La Ultima Copa - Carlos Gardel

Eche amigo, nomás, écheme y llene

hasta el borde la copa de champán,

que esta noche de farra y de alegría

el dolor que hay en mi alma quiero ahogar.

Es la última farra de mi vida,

de mi vida, muchachos, que se va…

mejor dicho, se ha ido tras de aquella

que no supo mi amor nunca apreciar.

Yo la quise, muchachos, y la quiero

y jamás yo la podré olvidar;

yo me emborracho por ella

y ella quién sabe qué hará.

Eche, mozo, más champán,

que todo mi dolor,

bebiendo lo he de ahogar;

y si la ven,

muchachos, díganle

que ha sido por su amor

que mi vida ya se fue.

Y brindemos, nomás, la última copa,

que tal vez también ella ahora estará

ofreciendo en algún brindis su boca

y otra boca feliz la besará.

Eche, amigo, nomás, écheme y llene

hasta el borde la copa de champán,

que mi vida se ha ido tras de aquella

que no supo mi amor nunca apreciar.

Візьми друга, просто візьми мене і наповни

до країв келих шампанського,

що ця ніч вечірок і радості

біль, що в душі, я хочу втопити.

Це остання вечірка в моєму житті,

мого життя, хлопці, це відбувається...

скоріше, він пішов за цим

що моя любов ніколи не вміла цінувати.

Я любив її, хлопці, і люблю її

і я ніколи не зможу її забути;

Я напиваюся за неї

і хто знає, що вона зробить.

Налий, офіціант, ще шампанського,

що весь мій біль,

випиваючи я мушу його втопити;

і якщо вони побачать її,

хлопці кажуть йому

це було для твоєї любові

що моє життя вже минуло.

І давайте тост, тільки, останній напій,

що, можливо, вона теж тепер буде

пропонуючи свої уста в якийсь тост

і інші щасливі уста поцілують її.

Ече, друже, просто, ехеме і заповни

до країв келих шампанського,

що моє життя пройшло після цього

що моя любов ніколи не вміла цінувати.