Madrizz - Canteca de macao

Se han quedado tan calladas

Las calles de la ciudad…

Parece que necesitaran

Un puñaico de sal

Donde quedaron las guitarras

Los viejos cantares

Los amaneceres para colorear

Parece que necesitaran

Parece

Parece que te pidieran

Rumba y palmas picar

Simplemente no entiendo tus mentiras…

No se me para el pecho

Si no encuentro pa cantar

No era tan difícil dejar que las calles tuvieran su vida…

Y son endebles los pilares que tiene

El arte en mi ciudad

Tu me vacías de vida con todas tus mentiras

No me das alternativa y me alejas de madrid

De calles cortadas no se cubren mis palabras

Y por eso espero al alba callaíta pero prepará

No es necesario esperar que salga el sol

Para que crezcan nuestras flores en las aceras

Escondieron nuestras voces robando cada rincón

Pero es sólo cuestión de tiempo volver a sembrar

Tantos bares, teatros, plazas, calles

Centros sociales, medidas alegales…

Fuerza es lo que sobra

Sólo faltan los lugares donde se respete

El arte patrimonio de la humanidad

Como aquellos días de crianza y en verano

Donde el sol entra en las manos desde el dosde hasta el grial

En su guerra del silencio

Nuestras notas son el incendio

Que no podrán apagar

No es necesario esperar que salga el sol

Para que crezcan nuestras flores en las aceras

Escondieron nuestras voces robando cada rincón

Pero es sólo cuestión de tiempo volver a sembrar

Вони були такі тихі

Вулиці міста…

Здається, їм потрібно

Дрібка солі

де були гітари

старі пісні

Схід сонця для фарбування

Здається, їм потрібно

Здається

Здається, вас запитали

Румба і плескання

Я просто не розумію вашої брехні...

Для грудей не знаю

Якщо я не знайду тата, щоб співати

Було не так важко дозволити вулицям жити...

І стовпи, які він має, крихкі

мистецтво в моєму місті

Ти позбавляєш мене життя всією своєю брехнею

Ви не даєте мені альтернативи і забираєте мене з Мадрида

Про перекриті вулиці мої слова не висвітлюються

І тому я чекаю світанку, тихо, але готуюсь

Не потрібно чекати, поки зійде сонце

Щоб наші квіти росли на тротуарах

Вони ховали наші голоси, крадучи кожен куточок

Але це лише питання часу для повторного посіву

Стільки барів, театрів, площ, вулиць

Соціальні центри, правові заходи...

Сила – це те, що залишилося

Не вистачає лише тих місць, де його шанують

Світова спадщина мистецтва

Як у ті батьківські дні та влітку

Де сонце входить у руки від досде до Грааля

У своїй війні мовчання

Наші ноти – це вогонь

що вони не зможуть відключитися

Не потрібно чекати, поки зійде сонце

Щоб наші квіти росли на тротуарах

Вони ховали наші голоси, крадучи кожен куточок

Але це лише питання часу для повторного посіву