La rabia - Canteca de macao

Las penas entran en mi adentro

Cuando vienen unos cuantos

Y no son buenos

Me entran ascos solo de verlos

Y cuando me sonrien y me miran

Me dan miedo…

Yo sólo me rodeo de los wenos

Porque tienen más vidilla, más sinceros

Las caretas solo son para los feos

Y el agua clara y el cielo para los bellos…

Y seguiran y seguiran existiendo

Y ojala siga distinguiéndolos

Y cuando llegue el día de mi entierro

Sabré que sólo estaré rodeado de los wenos!

De los bellos, de los ciertos…

De los sencillos

Que sólo se distinguen por sus ojillos

Y llegará y llegará el momento

En que otros se queden sin sueños

Y se daran cuento de que se han quedado pekeños

Que los wenos no son de su huerto

Y que en su entierro serán bichos muertos…

Sólo pido perdón por la rabia

La rabia que me hace ser de los que no quiero

Por eso cuando canto esta canción

Lo hago con dolor y arrepentimiento…

Печаль проникає в мене

Коли приходять кілька

і вони не хороші

Мені стає гидко просто бачити їх

І коли мені посміхаються і дивляться на мене

Вони мене лякають…

Я оточую себе тільки веносами

Бо в них більше життя, щиріше

Маски тільки для потворних

І чиста вода, і небо для прекрасного…

І вони будуть продовжувати і продовжувати існувати

І я сподіваюся, що я й надалі їх розрізняю

А коли настане день мого похорону

Я буду знати, що мене оточують тільки вено!

Про прекрасне, про певне...

одиноких

Їх відрізняють лише маленькі очі

І прийде час, і прийде час

У якому інші закінчують мрії

І вони зрозуміють, що були маленькими

Що вени не з їхнього саду

І що на його похороні вони будуть мертвими клопами...

Я лише прошу вибачення за лють

Гнів, який змушує мене бути одним із тих, кого я не хочу

Тому, коли я співаю цю пісню

Я роблю це з болем і жалем…