Funereal Owlblood - Bethlehem

The night grows pale

As with faint wing stroke

The cradle of decay

Emerges from the ruins of reason

The roaring silence

Sinks under the new trial

Which escapes with speechless ardor

Into decline

I tasted the morning dew

On a withered leaf

And forgot the acrimonious unrest

Which awoke during the moon-shine

Coz' only me is the frame and the blood

And i open your door into autumn

Ніч блідне

Як із слабким помахом крил

Колиска розпаду

Виходить із руїн розуму

Ревуча тиша

Раковини під новим випробуванням

Який тікає з безмовним запалом

У занепад

Я скуштував ранкову росу

На зів’ялому листі

І забув люті хвилювання

Який прокинувся під час місячного сяйва

Бо тільки я — це рамка і кров

І я відчиню твої двері в осінь