Y'aura du monde - Barbara

Y’aura du monde l’enterrement, si l’on en croit les apparences.

S’ils viennent tous l’enterrement, ceux que je trouve, avec outrance

Couchs, l, sur mon paillasson lorsque je n’y suis pour personne

Ou pendus avec draison au fil de mon tlphone,

Ou pendus avec draison au fil de mon tlphone.

Y’aura du monde, assurment, au nom du Pre, au nom du Fils

S’ils viennent tous l’enterrement, ceux que j’aimais de pre en fils.

a me fera un gentil petit rgiment, me rendant les derniers offices

Pour mes bons et loyaux services le jour de mon enterrement

Pour mes bons et loyaux services le jour de mon enterrement.

Les celles qui «Je l’ai bien connue.», les pas belles, les cancanires

Les celles qui ont de la vertu et de bien mchantes manires

Viendront dans leur robe de bal me dire un petit compliment

Pour ma dernire gnrale, le jour de mon enterrement

Pour ma dernire gnrale, le jour de mon enterrement.

Les mondains, les encanaills et mesdames les sous-prftes

Trois petits fours et deux av, la fte comme la fte

Se diront, pour passer le temps, voix basse, des bagatelles

Tout en se repassant la pelle, le jour de mon enterrement

Tout en se repassant la pelle, le jour de mon enterrement.

Ah, je voudrais, rien qu’un instant, les voir, sur la dalle froide,

Agenouills et marmonnant, en avant pour la mascarade!

Ceux qui viennent et font semblant, effeuillant d’une main distraite

Du bout du cњur, du bout des gants, un chrysanthme, un «je regrette»

Un peu, beaucoup, passionnment, le jour de la dernire fte

Le jour de la dernire fte.

Le jour de mon dernier matin, le jour o je me ferai belle

Le jour o «Salut les copains!

Je pars pour l-bas, on m’appelle.»

J’irai cultiver mon jardin, j’irai voir fleurir mes roses

De l’autre ct du chemin, de l’autre ct du chemin.

a fera du monde l’enterrement et finie, la douce habitude

Celle-l de passer mon temps vivre dans la solitude.

Je sens qu’au dernier rendez-vous, non, non, je ne serai pas seulette.

Qu’ils viennent et ce sera vivant, le jour de mon enterrement.

Qu’ils viennent et ce sera vivant, le jour de mon enterrement.

Je veux que ce soit au printemps, l’heure de la belle lumire.

Je veux m’en souvenir longtemps, de l’heure de mon heure dernire

Et lorsque, je serai couche au dedans de la bonne terre

vous tous que j’ai tant aims durant cette vie toute entire

Si vous entendez la, la, la, la, ma dernire petite chanson

Surtout, n’en ayez pas de peine, c’est pour dire «Adieu, je vous aime.»

Et je m’en vais le cњur content, c’est pour dire «Adieu, je vous aime.»

Le jour de mon enterrement, le jour de mon enterrement.

На похороні будуть люди, якщо вірити зовнішнім виглядом.

Якщо вони всі прийдуть на похорон, то тих, кого я знаходжу, надмірно

Дивани, там, на моєму килимку, коли мене ні для кого немає

Або безпідставно повісив на телефон,

Або безпідставно повис над моїм телефоном.

Будуть люди, звичайно, в ім’я Отця, в ім’я Сина

Якщо вони всі прийдуть на похорон, ті, кого я любив від батька до сина.

я зроблю гарний маленький полк, надавши мені останні канцелярії

За мою добру і вірну службу в день мого похорону

За мою добру і вірну службу в день мого похорону.

Ті, хто «я добре її знав», ті некрасиві, ті плітки

Ті, у кого є чеснота і дуже злі шляхи

Прийдуть у своїх бальних сукнях, щоб зробити мені маленький комплімент

Для мого останнього генерала, день мого похорону

Для мого останнього генерала, день мого похорону.

Світські левиці, нетрі та жінки-попові

Три фури та два ав, вечірка як вечірка

Вони будуть говорити один одному, щоб скоротити час, тихим голосом, дрібниці

Поки знову лопатою, день мого похорону

Під час лопатою назад у день мого похорону.

Ах, я б хотів на мить побачити їх на холодній плиті,

Ставши на коліна і бурмочучи, на маскарад!

Ті, що приходять і прикидаються, розсіяно листяться

З кінця серця, з кінця рукавичок, хризантема, «Я шкодую»

Трохи, багато, пристрасно, день останньої вечірки

День останнього свята.

У день мого останнього ранку, в день, коли я зроблю себе красивою

День, коли «Привіт, хлопці!

Я їду туди, мені дзвонять».

Я піду обробляти свій сад, я піду подивитися, як цвітуть мої троянди

По той бік дороги, по той бік дороги.

a зробить світ похороном і солодкою звичкою

Це те, що я проводжу свій час у самотності.

Я відчуваю, що на останньому побаченні ні-ні, я не буду сама.

Нехай прийдуть, і воно буде живим у день мого похорону.

Нехай прийдуть, і воно буде живим у день мого похорону.

Я хочу, щоб це була весна, час світла.

Я хочу запам’ятати це надовго, з години моєї останньої години

А коли я ляжу на добрій землі

всіх вас, кого я так любив за все це життя

Якщо ти почуєш ля, ля, ля, ля, моя остання маленька пісенька

Перш за все, не хвилюйтеся, це сказати «Прощавай, я люблю тебе».

І я йду із щасливим серцем, це щоб сказати «Прощай, я люблю тебе».

День мого похорону, день мого поховання.