Boutons Dorés - Barbara, Choeurs et Orchestre de l'Opéra National de Paris, Jacques Mars

1 — On suit le mur de l’hôpital

On passe le pont sur la rivière

On tourne au coin du cimetière

Pour suivre un peu le vieux canal

Puis vers cinq heures on rentrera

Suivant d’autres murs, d’autres grilles

A part ceux de l'école des filles

Jusqu’aux murs de l’orphelinat

En casquette à galons dorés

En capote à boutons dorés

Tout au long des jeudis sans fin

Voyez passer les orphelins

2 — C’est pas souvent que j’ai gagné

La médaille de la bonne conduite

J’peux pas manger la soupe gratuite

J’aim’rais mieux dormir dans les prés

J’aurais pas mon certificat

Paraît qu’je suis d’la mauvaise graine

Parc’qu’un jour j’ai écrit «je t’aime»

Sur les murs de l’orphelinat

3 — La nuit j’m’invente un vrai roman

Que j’ai toujours mon père ma mère

Une vraie maman en robe claire

Et un papa qu’a plein d’argent

Ah !

si jamais y z’entendent ça

J’les en supplie, qu’ils viennent tout de suite

Avant que mes ongles s’effritent

Sur les murs de l’orphelinat

4 — J’suis pas bien gros, j’suis pas malin

J’ai peur de jamais être un homme

De rester toujours le pauv' môme

A qui personne tiendrait la main

Et malgré qu’on soit bon pour moi

Un jour ça pétera dans ma tête

Et pour peu qu’j’ai des allumettes

J’mettrai l’feu à l’orphelinat

1 — Йдемо за стіною лікарні

Переходимо міст через річку

Завертаємо за ріг кладовища

Трохи слідувати за старим каналом

Тоді близько п’ятої ми повернемося

Слідом за іншими стінами, іншими сітками

Крім тих, що в школі для дівчат

До стін дитячого будинку

У кепці з золотою обробкою

У шинелі з золотими ґудзиками

Упродовж нескінченних четвергів

Дивіться, як проходять сироти

2 — Я не часто вигравав

Медаль за хорошу поведінку

Я не можу їсти безкоштовний суп

Я б краще спав на луках

Я б не мав свого сертифіката

Здається, я з поганого насіння

Тому що одного разу я написав "Я тебе люблю"

На стінах дитячого будинку

3 — Вночі я вигадую справжній роман

Що в мене ще є батько моя мама

Справжня мама в легкій сукні

І тато, який має багато грошей

Ах!

якщо ти колись це почуєш

Я благаю їх, приходьте зараз же

До того, як мої нігті обсипаються

На стінах дитячого будинку

4 — Я не дуже товстий, я не розумний

Я боюся, що ніколи не стану чоловіком

Завжди бути бідною дитиною

Чию руку ніхто не тримає

І незважаючи на те, що він добрий до мене

Одного дня це з’явиться в моїй голові

І поки у мене є сірники

Я підпалю дитячий будинок