Pierre - Barbara

Il pleut

Il pleut

Sur les jardins alanguis

Sur les roses de la nuit

Il pleut des larmes de pluie

Il pleut

Et j’entends le clapotis

Du bassin qui se remplit

Oh mon Dieu, que c’est joli

La pluie

Quand Pierre rentrera

Il faut que je lui dise

Que le toit de la remise

A fui

Il faut qu’il rentre du bois

Car il commence à faire froid

Ici

Oh, Pierre

Mon Pierre

Sur la campagne endormie

Le silence et puis un cri

Ce n’est rien, un oiseau de la nuit

Qui fuit

Que c’est beau cette pénombre

Le ciel, le feu et l’ombre

Qui se glisse jusqu'à moi

Sans bruit

Une odeur de foin coupé

Monte de la terre mouillée

Une auto descend l’allée

C’est lui

Oh, Pierre

Pierre

Йде дощ

Йде дощ

На томних садах

На трояндах ночі

Іде дощ із сльозами дощу

Йде дощ

І я чую плескіт

З басейну, який наповнюється

Боже мій, як гарно

Дощ

Коли Петро повертається

Я мушу йому сказати

Чим дах сараю

Втік

Йому потрібні дрова

Бо стає холодно

Саме тут

О, Пітер

мій камінь

На сплячій сільській місцевості

Тиша, а потім крик

Нічого, нічний птах

хто протікає

Яка прекрасна ця темрява

Небо, вогонь і тінь

Хто підкрадається до мене

Безшумний

Запах скошеного сіна

Піднімись із мокрої землі

Автомобіль з’їжджає на під’їзд

Це він

О, Пітер

Рок