Marienbad - Barbara

Sur le grand bassin du chteau de l’idole,

Un grand cygne noir portant rubis au col,

Dessinait sur l’eau de folles arabesques,

Les gargouilles pleuraient de leurs rires grotesques,

Un Apollon solaire de porphyre et d’bne,

Attendait Pygmalion, assis au pied d’un chne,

Je me souviens de vous,

Et de vos yeux de jade,

L-bas, Marienbad,

L-bas, Marienbad,

Mais o donc tes-vous?

O sont vos yeux de jade,

Si loin de Marienbad,

Si loin de Marienbad,

Je portais, en ces temps, l’tole d’engoulevent,

Qui chantait au soleil et dansaient dans les temps,

Vous aviez les allures d’un dieu de lune inca,

En ces fivres, en ces lieux, en ces poques-l,

Et moi, pauvre vestale, au vent de vos envies,

Au cњur de vos ddales, je n’tais qu’Ophlie,

Je me souviens de vous,

Du temps de ces aubades,

L-bas, Marienbad,

L-bas, Marienbad,

Mais o donc tes-vous?

Vous chantez vos aubades,

Si loin de Marienbad,

Bien loin de Marienbad,

C’tait un grand chteau, au parc lourd et sombre,

Tout propice aux esprits qui habitent les ombres,

Et les sorciers, je crois, y battaient leur sabbat,

Quels curieux sacrifices, en ces temps-l,

J’tais un peu sauvage, tu me voulais cline,

J’tais un peu sorcire, tu voulais Mlusine,

Je me souviens de toi

De tes soupirs malades,

L-bas, Marienbad,

A Marienbad,

Mais o donc tes-vous?

O sont vos yeux de jade,

Si loin de Marienbad,

Bien loin de Marienbad,

Mais si vous m’appeliez, un de ces temps prochains,

Pour parler un instant aux croix de nos chemins,

J’ai chang, sachez-le, mais je suis comme avant,

Comme me font, me laissent, et me dfont les temps,

J’ai gard prs de moi l’tole d’engoulevent,

Les grands gants de soie noire et l’anneau de diamant,

Je serai votre heure,

Au grand chteau de jade,

Au cњur de vos ddales,

L-bas Marienbad,

Nous danserons encore

Dans ces folles parades,

L'њil dans tes yeux de jade,

L-bas, Marienbad,

Avec tes yeux de jade,

Nous danserons encore,

L-bas, Marienbad,

L-bas, Marienbad,

Mais me reviendras-tu?

Au grand chteau de jade,

A Marienbad.

На великому басейні замку ідолів,

Великий чорний лебідь з рубіновою шиєю,

На воді малює шалені арабески,

Горгульи плакали своїм гротескним сміхом,

Сонячний Аполлон з порфіру та чорного дерева,

Чекав Пігмаліона, сидячи біля підніжжя дуба,

Я пам'ятаю вас,

І твої нефритові очі,

Там, Марієнбад,

Там, Марієнбад,

Але де ти?

Де твої нефритові очі,

Так далеко від Марієнбада,

Так далеко від Марієнбада,

Я носив у ті часи крадіжку нічного яструба,

Хто співав на сонці і танцював у часи,

Ти був схожий на бога місяця інків,

У цих гарячках, у цих місцях, у ці часи,

А я, бідна Весталка, на вітрі твоїх бажань,

У серці твого лабіринту я була лише Офлією,

Я пам'ятаю вас,

З часів цих Aubades,

Там, Марієнбад,

Там, Марієнбад,

Але де ти?

Ти співаєш свій обадес,

Так далеко від Марієнбада,

Далеко від Марієнбада,

Це був великий замок з важким і темним парком,

Все сприяє духам, що живуть у тіні,

І чаклуни, вірю, там свою суботу били,

Які дивовижні жертви в ті часи,

Я був трохи дикий, ти хотів, щоб я кланявся,

Я була трохи відьмою, ти хотів Млузіне,

я пам'ятаю вас

З твоїх хворобливих зітхань,

Там, Марієнбад,

в Марієнбаді,

Але де ти?

Де твої нефритові очі,

Так далеко від Марієнбада,

Далеко від Марієнбада,

Але якщо ти подзвониш мені, незабаром,

Поговорити на мить на перехрестях наших шляхів,

Я змінився, знаю це, але я як і раніше,

Коли мене змушують часи, покинь мене і позбави мене,

Я тримав біля себе крадіжку нічного яструба,

Великі чорні шовкові рукавички і діамантовий перстень,

Я буду твоєю годиною,

У великому нефритовому замку,

У серці твоїх лабіринтів,

Там Марієнбад,

Ми знову будемо танцювати

На цих божевільних парадах,

Око в твоїх нефритових очах,

Там, Марієнбад,

Твоїми нефритовими очима,

Ми знову будемо танцювати,

Там, Марієнбад,

Там, Марієнбад,

Але ти повернешся до мене?

У великому нефритовому замку,

У Марієнбаді.