La louve - Barbara

Aux matins frêles des lacs de neige

Aux matins froids aux reflets grêges

Aux soleils, frissons de l’hiver

Je suis la louve solitaire

J’allais sur mes terrains de guerre

Cachée, chassant sur mes chemins

Soudain, sur un socle de pierre

Il m’est apparu un grand chien

Et moi la louve, moi la reine

Et moi la faim, et moi l’instinct

J’ai posé ma tête de fauve

Dans la fourrure du grand chien

Et le chien, au midi frileux

A suivi ma piste et ma chasse

Et j’ai cru voir dedans ses yeux

Le reflet d’un éclair qui passe

Il faut croire qu’il était fou

Quand il me suivit dans la neige

N'étant qu’un chien, il se crut loup

Et prit sa patte dans mon piège

Mais moi la louve, moi la reine

Et moi la faim, et moi l’instinct

J’ai ouvert le piège de fer

Et mordu sa cuisse de chien

Mais au nid, au doux crépuscule

Entre chien et loup, au palais

Couchés sur notre lit d'épines

Moi, la louve, j’ai léché ses plaies

Aux matins frêles des lacs de neige

Aux matins froids aux reflets grèges

Aux soleils, frissons de l’hiver

Je reste la louve solitaire

Solitaire, solitaire, solitaire…

До кволих ранків снігових озер

До холодних ранків із сірими відблисками

До сонця, тремтіння зими

Я вовк-одинак

Я збирався на місце війни

Прихований, переслідуючи мої шляхи

Раптом на кам’яному цоколі

Мені з'явився великий пес

А я вовчиця, я королева

І мені голод, і мені інстинкт

Я поклав свою дику голову

У шерсті великої собаки

І собака в холодний полудень

Пішов моїм слідом і моїм полюванням

І мені здалося, що я бачу в його очах

Відображення блискавки, що проходить

Мабуть, він був божевільним

Коли він пішов за мною по снігу

Будучи лише собакою, він думав, що він вовк

І піймав свою лапу в мою пастку

Але я – вовк, я – королева

І мені голод, і мені інстинкт

Я відкрив залізну пастку

І вкусив собаку за ногу

Але в гнізді, в солодких сутінках

Між собакою і вовком, біля палацу

Лежить на нашому терновому ложі

Я, вовк, зализав їй рани

До кволих ранків снігових озер

До холодних ранків із сірими відблисками

До сонця, тремтіння зими

Я залишаюся вовком-одинаком

Самотня, самотня, самотня...