Chapeau bas - Barbara

Est-ce la main de Dieu, est-ce la main de Diable

Qui a tissé le ciel de ce beau matin-là

Lui plantant dans le cœur un morceau de soleil

Qui se brise sur l’eau en mille éclats vermeils?

Est-ce la main de Dieu, est-ce la main du Diable

Qui a mis sur la mer cet étrange voilier

Qui, pareil au serpent, semble se déplier

Noir et blanc, sur l’eau bleue que le vent fait danser?

Est-ce Dieu, est-ce Diable ou les deux à la fois

Qui, un jour, s’unissant, ont fait ce matin-là?

Est-ce l’un, est-ce l’autre?

Vraiment, je ne sais pas

Mais, pour tant de beauté, merci et chapeau bas !

Est-ce la main de Dieu, est-ce la main de Diable

Qui a mis cette rose au jardin que voilà?

Pour quel ardent amour, pour quelle noble dame

La rose de velours au jardin que voilà?

Et ces prunes éclatées, et tous ces lilas blancs

Et ces groseilles rouges, et ces rires d’enfants

Et Christine si belle sous ses jupons blancs

Avec, au beau milieu, l'éclat de ses vingt ans?

Est-ce Dieu, est-ce Diable ou les deux à la fois

Qui, un jour, s’unissant, ont fait ce printemps-là?

Est-ce l’un, est-ce l’autre?

Vraiment, je ne sais pas

Mais pour tant de beauté, merci et chapeau bas !

Le voilier qui s’enfuit, la rose que voilà

Et ces fleurs, et ces fruits et nos larmes de joie…

Qui a pu nous offrir toutes ces beautés-là?

Cueillons-les sans rien dire !

Va, c’est pour toi et moi !

Est-ce la main de Dieu et celle du Malin

Qui, un jour, s’unissant, ont croisé nos chemins?

Est-ce l’un, est-ce l’autre?

Vraiment, je ne sais pas

Mais pour cet amour-là, merci et chapeau bas !

Mais pour toi et pour moi merci et chapeau bas !

Чи то Божа рука, чи то рука Диявола

Хто виткав небо того прекрасного ранку

Посадивши в його серце шматочок сонця

Хто розбивається по воді на тисячу червоних осколків?

Чи це рука Бога, чи то рука диявола

Хто поставив цей дивний вітрильник на море

Який, як змій, ніби розгортається

Чорно-біле, на синій воді, що вітер танцює?

Чи то Бог, чи то Диявол, чи обидва

Хто одного дня, об’єднавшись, зробив того ранку?

Це одне, чи то інше?

я справді не знаю

Але за таку красу дякую і знімаю капелюхи!

Чи то Божа рука, чи то рука Диявола

Хто поставив цю троянду в тому саду?

За яке палке кохання, за яку шляхетну даму

Та оксамитова троянда в саду?

І ті лопнули сливи, і всі ті білі бузки

І ті червоні смородини, і той дитячий сміх

А Крістін така гарна під її білими нижниками

З прямо посередині, сяйво його двадцяти?

Чи то Бог, чи то Диявол, чи обидва

Хто одного дня, об’єднавшись, зробив ту весну?

Це одне, чи то інше?

я справді не знаю

Але за таку красу дякую і знімаю капелюхи!

Вітрильник, що тікає, троянда, що бачить

І ті квіти, і ті плоди, і наші сльози радості...

Хто б міг подарувати нам усі ці краси?

Зберіть їх, нічого не кажучи!

Давай, це для тебе і мене!

Хіба це рука Божа і рука лукавого

Хто одного дня, об’єднавшись, перетнув наші шляхи?

Це одне, чи то інше?

я справді не знаю

Але за цю любов дякую і знімаю капелюхи!

Але за вас і для мене дякую і знімаю капелюхи!