Amours incestueuses - Barbara

Mon amour, mon beau, mon roi

Mon enfant que j’aime

Mon amour, mon beau, ma loi

Mon autre moi-même

Tu es le soleil couchant

Tombé sur la terre

Tu es mon dernier printemps

Mon dieu, comme je t’aime

J’avais déjà fait ma route

Je marchais vers le silence

Avec une belle insolence

Je ne voulais plus personne

J’avançais dans un automne

Mon dernier automne, peut-être

Je ne désirais plus rien

Mais, comme un miracle

Tu surgis dans la lumière

Et toi, mon amour, mon roi

Brisant mes frontières

Et toi, mon soleil couchant

Mon ciel et ma terre

Tu m’as donné tes vingt ans

Du cœur de toi-même

Tu es mon dernier printemps

Mon dieu, comme je t’aime

J’ai toujours pensé

Que les amours les plus belles

Etaient les amours incestueuses

Il y avait, dans ton regard

Il y avait, dans ton regard

Une lumineuse tendresse

Tu voulais vivre avec moi

Les plus belles amours

Les amours les plus belles

J’ai réouvert ma maison

Grandes, mes fenêtres

Et j’ai couronné ton front

J’ai baisé ta bouche

Et toi, mon adolescent

Toi, ma déchirure

Tu as couché tes vingt ans

A ma quarantaine

Mais, à peine sont-elles nées

Qu’elles sont déjà condamnées

Les amours de la désespérance

Pour que ne ternisse jamais

Ce diamant qui nous fut donné

J’ai brûlé notre cathédrale

Les amours les plus belles

Les plus belles amours

Sont les amours incestueuses

Adieu mon amour, mon roi

Mon enfant que j’aime

Plus tard, tu le comprendras

Il faut, quand on aime

Partir au plus beau, je crois

Et cacher sa peine

Mon amour, mon enfant roi

Je pars et je t’aime

Ceci est ma vérité

Du cœur de moi-même

(Merci à Angelica pour cettes paroles)

Моя любов, мій красень, мій король

Моя дитина, яку я люблю

Моя любов, мій красень, мій закон

моє інше я

Ти західне сонце

Впав на землю

Ти моя остання весна

Боже мій, як я тебе люблю

Я вже пробрався

Я йшов до тиші

З красивою нахабністю

Я більше нікого не хотів

Я гуляв восени

Моя остання осінь, можливо

Я більше нічого не хотів

Але, як на диво

Ти встаєш у світлі

А ти, моя любов, мій царю

порушуючи мої межі

І ти, моє західне сонце

Моє небо і моя земля

Ти віддав мені свої двадцять років

Від самого серця

Ти моя остання весна

Боже мій, як я тебе люблю

Я завжди думав

Що любить найкрасивіше

Були кровозмісні кохання

Було в твоєму погляді

Було в твоєму погляді

Світла ніжність

Ти хотів жити зі мною

Найкрасивіші кохання

Найкрасивіші кохання

Я знову відкрив свій дім

Великі, мої вікна

І я коронував твоє чоло

Я трахкав твій рот

А ти, мій підліток

Ти, моя сльоза

Ти проспав свої двадцять

У сорок

Але ледве вони народилися

Що вони вже приречені

Кохання відчаю

Так що ніколи не тьмяніє

Цей діамант, який нам подарували

Я спалив наш собор

Найкрасивіші кохання

Найкрасивіші кохання

Це кровозмісні кохання

Прощай, моя любов, мій королю

Моя дитина, яку я люблю

Пізніше ви зрозумієте

Ми повинні, коли любимо

Йду за найкрасивішим, вірю

І приховати свій біль

Моя любов, моя дитина, царю

Я йду і люблю тебе

Це моя правда

Від самого серця

(Дякую Анжеліці за ці тексти)