Птицы - ATL

Дождями теплыми печаль всю выплескав

Пятками стертыми ты давишь выползков

И в беломорину забив гибискуса

На похуй забила, на похоть взглядов искоса

Пенициллиновым грибком в душе

С тобой, по тихой плесневеешь с ног до ушей

В поисках милых черевичек из кожи ужей

Из кожи людей, чей хитин сброшен уже

Порхая ресницами распрекрасными

Пришла с концами с нами расквитаться ты

Послушать это сказками сказки,

Но под твоим взглядом даже звезды гасли

По району порхая ресницами распрекрасными

Пришла с концами с нами расквитаться ты

Пусть тысячеглазые тычат пальцами

За полароидами глаза свои сломают пацики,

А ты заставила вылезти из-под панцирей

Всех тех, кто готов был навсегда остаться в них

Ты авитаминоз и недостаток кальция

Ты аллергика нос и тополиного пуха грация

Личиком хмурым-хмурым, мощной магнитной бурей

Разворошит этот древний человеческий улей

Всех нас скрутит и тихонечко скурит

Всех нас скрутит и тихонечко скурит

По району порхая ресницами распрекрасными

Пришла с концами с нами расквитаться ты

В брачном танце убей мои вибрации

В синей зацветающей акации

Ногами босыми-босыми, у нас тут до осени

Злилась тёплыми грозами, напрягаясь до просини

Ударишь гнилью по носу, смеясь раззадористо

Ты — те водоросли, вплетённые утопленнице в волосы

Ты пение тех птиц, что сэмплом на этом бите

Заставит мириады частиц цикад нам петь в темноте

Ты душишь, ты душишь, ты так не любишь людей

Придётся попотеть, когда сломаешь кондей

Ведь с тобой становится влажным воздух

Даже среди этих бетонных стояков многоэтажек

Кто всех краше?

Кто всех краше?

Кто?

Кто всех краше?

Кто всех краше?

Кто?

Порхая ресницами распрекрасными

Пришла с концами с нами расквитаться ты

Послушать это сказками сказки,

Но под твоим взглядом даже звёзды гасли

Порхая ресницами распрекрасными

Пришла с концами с нами расквитаться ты

Послушать это сказками сказки,

Но под твоим взглядом даже звёзды гасли

Дощами теплими печаль всю виплескавши

П'ятами стертими ти тиснеш виповзків

І в беломорину забивши гібіскуса

На похуй забила, на хіть поглядів скоса

Пеніциліновим грибком у душі

З тобою, по тихою пліснявієш з ніг до вух

У пошуках милих черевичок зі шкіри вужої

Зі шкіри людей, чий хітин скинуто вже

Пурхаючи віями прекрасними

Прийшла з кінцями з нами розквитатися ти

Послухати це казками,

Але під твоїм поглядом навіть зірки гасли

По району пурхаючи віями прекрасними

Прийшла з кінцями з нами розквитатися ти

Нехай тисячоокі тицяють пальцями

За полароїдами очі свої зламають пацики,

А ти змусила вилізти з-під панцирів

Усіх тих, хто готовий був назавжди залишитися в них

Ти авітаміноз і недолік кальцію

Ти алергіка ніс і тополиного пуху грація

Личиком похмурим-похмурим, потужною магнітною бурею

Розворушить цей давній людський вулик

Усіх нас скрутить і тихонечко шкірить

Усіх нас скрутить і тихонечко шкірить

По району пурхаючи віями прекрасними

Прийшла з кінцями з нами розквитатися ти

У шлюбному танці убий мої вібрації

У синій акації, що зацвітає

Ногами босими-босими, у нас тут до осені

Злилася теплими грозами, напружуючись до просини

Вдариш гниллю по носу, сміючись завзято

Ти — ті водорості, вплетені утопленницею у волоси

Ти спів тих птахів, що семплом на цьому биті

Змусить міріади частинок цикад нам співати у темряві

Ти душиш, ти душиш, ти так не любиш людей

Доведеться попітніти, коли зламаєш кондів

Адже з тобою стає вологим повітря

Навіть серед цих бетонних стояків багатоповерхівок

Хто всіх кращий?

Хто всіх кращий?

Хто?

Хто всіх кращий?

Хто всіх кращий?

Хто?

Пурхаючи віями прекрасними

Прийшла з кінцями з нами розквитатися ти

Послухати це казками,

Але під твоїм поглядом навіть зірки гасли

Пурхаючи віями прекрасними

Прийшла з кінцями з нами розквитатися ти

Послухати це казками,

Але під твоїм поглядом навіть зірки гасли