В унисон - ATL

Я в наушниках твоих совсем недавно.

Засев там плотно, а другим мотивам звучать не дал я.

Меня тебе посоветовала твоя подруга, скромная,

Ведь мое музло твою подругу за все, что только можно трогало.

Отныне я твой придуманный друг,

Что подначит тебя сунуть череп в петлю.

Я внутри твоих горьких пилюль

И тебя изнутри я испепелю.

Я то лаве из твоего кошелька,

Что ты потратил на умирающих шл*х.

Я синтезирую тут свой мир,

Пойдем со мной я тебе все покажу.

Я буду, буду болью в висках,

Со временем только став сильнее.

Но я в твоей бутылке вискарь

И тут ох*нный стаф в косяке.

Я та самая страшная тень,

Что привидеться тебе в темноте.

Мне здесь мерещится та же хрень.

Я даже кроссы, как у тебя надел.

Ведь я в унисон с тобою дышу.

Я за спиной твоей шорох и шум.

Тенью густой за тобою брожу.

Крылом перепончатым навею жуть.

Я в унисон с тобою дышу.

Я за спиной твоей шорох и шум.

Нервишками твоими я дорожу.

Ведь я твой нераскрывшийся парашют.

Я тот самый расп*здатый бумер,

О котором ты грезил ночами.

Но я с тобой чуть с голодухи не умер.

Я тот самый громкий голос отчаяния!

По утру просверлю твой труп

Дрелью соседа-сучары.

И я уже буду тут, как тут.

Когда наша крыша начнет отчаливать -

Буду голосом беспечной юности

Из глубокой-глубокой старости.

Из колонок продолжу херь нести.

Ты схватишь инфаркт от радости.

Услышав мой голос снова

И снова и снова и снова.

Я буду делать для тебя бестолкового это -

И снова и снова...

Ведь я в унисон с тобою дышу.

Я за спиной твоей шорох и шум.

Тенью густой за тобою брожу.

Крылом перепончатым навею жуть.

Я в унисон с тобою дышу.

Я за спиной твоей шорох и шум.

Нервишками твоими я дорожу.

Ведь я твой нераскрывшийся парашют.

Я в навушниках твоїх зовсім недавно.

Засівши там щільно, а іншим мотивам звучати не дав я.

Мене тобі порадила твоя подруга, скромна,

Адже моє музло твою подругу за все, що тільки торкалося.

Відтепер я твій придуманий друг,

Що підготує тебе сунути череп у петлю.

Я всередині твоїх гірких пігулок

І тебе зсередини я спопелю.

Я то лаві з твого гаманця,

Що ти витратив на вмираючих шляхах.

Я синтезую тут свій світ,

Ходімо зі мною, я тобі все покажу.

Я буду, буду болем у скронях,

Згодом тільки став сильнішим.

Але я у твоїй пляшці вискар

І тут ох*нний стаф у косяку.

Я та сама страшна тінь,

Що здасться тобі в темряві?

Мені тут мерехтить той самий хрень.

Я навіть кроси, як у тебе надів.

Адже я в унісон з тобою дихаю.

Я за спиною твоєю шерех і шум.

Тінню густою за тобою блукаю.

Крилом перетинчастим навію жах.

Я в унісон з тобою дихаю.

Я за спиною твоєю шерех і шум.

Нервиками твоїми я дорожу.

Адже я твій парашут, що не розкрився.

Я той самий бутерброд,

Про який ти мріяв ночами.

Але я з тобою мало не помер з голоду.

Я той найгучніший голос розпачу!

Вранці просверлю твій труп

Дрилем сусіда-сучари.

І я вже тут, як тут.

Коли наш дах почне відправлятися -

Буду голосом безтурботної юності

З глибокої-глибокої старості.

З колонок продовжу хер нести.

Ти схопиш інфаркт від радості.

Почувши мій голос знову

І знову, і знову, і знову.

Я робитиму для тебе безглуздого це -

І знову і знову...

Адже я в унісон з тобою дихаю.

Я за спиною твоєю шерех і шум.

Тінню густою за тобою блукаю.

Крилом перетинчастим навію жах.

Я в унісон з тобою дихаю.

Я за спиною твоєю шерех і шум.

Нервиками твоїми я дорожу.

Адже я твій парашут, що не розкрився.