Петля - ATL

Необъятно набито звёздами

Ослепляющую ярко-острыми

Свинцово-серые массы кольцами

Растворяются в кипящем воздухе

Необъятно набито звёздами

Ослепляющую ярко-острыми

Свинцово-серые массы кольцами

Растворяются в потоках воздуха

Эту петлю я скрутил себе сам

Из шелеста бумажек, что подобны лепесткам

Я поутру, поутру вздернутым плясал

Ведь Новочебоксарск далеко не Версаль,

А я все тот же партизан в дремучих лесах

Чьи помыслы лишь о том, как искоренить ту нечисть

Вот мы и вышли по разам, как оказалось

Я бьюсь с самим собой целую бесконечность

Паутины траурные фестоны

Глаза прикрыты блаженной истомой

Из тяжелых легких жаром пышет как из домны,

А я не пропускаю, я бездонный

И я не по-детски начал слетать с нарезки

И причины ретироваться у меня веские,

Но путами вязкими, с шепотом и ласками

Мы пустимся в шаманские пляски

Она благоухает беспардонно

Гипнотически завиваясь в кудри Горгоны

И в мусорных руинах квартиры съемной

Сука, у меня кончились патроны

И я сызнова в поисках боеприпасов

Опять даю себе слово бросить поутру

Даю себе это слово уже который раз,

Но наутро я снова лезу в петлю

Я в завязку поутру

Но, утром я, полез в петлю

Я в завязку поутру

Но, утром я, полез в петлю

Эту петлю я скрутил себе сам

Из шелеста бумажек, что подобны лепесткам

Я поутру, поутру вздернутым плясал

Ведь Новочебоксарск далеко не Версаль,

А я все тот же партизан в дремучих лесах

Чьи помыслы лишь о том, как искоренить ту нечисть

Вот мы и вышли по разам, как оказалось

Я бьюсь с самим собой целую бесконечность

Неосяжно набито зірками

Осліплюючу яскраво-гострими

Свинцево-сірі маси кільцями

Розчиняються в киплячому повітрі

Неосяжно набито зірками

Осліплюючу яскраво-гострими

Свинцево-сірі маси кільцями

Розчиняються в потоках повітря

Цю петлю я скрутив собі сам

З шелесту папірців, що подібні до пелюсток

Я вранці, вранці кирпатим танцював

Адже Новочебоксарськ далеко не Версаль,

А я все той ж партизанів у дремучих лісах

Чиї помисли лише про тому, як викорінити ту нечисть

Ось ми і вийшли за разами, як виявилося

Я б'юся з самим собою цілу нескінченність

Павутини жалобні фестони

Очі прикриті блаженною знемогаю

З важких легень жаром пахне як із домни,

А я не пропускаю, я бездонний

І я не по-дитячому почав злітати з нарізки

І причини ретируватися у мені вагомі,

Але путами в'язкими, з пошепкою і ласками

Ми пустимось у шаманські танці

Вона пахне безпардонно

Гіпнотично завиваючись у кудрі Горгони

І в сміттєвих руїнах квартири орендованої

Сука, у мене закінчилися патрони

І я знов у пошуках боєприпасів

Знову даю собі слово кинути вранці

Даю собі це слово вже вкотре,

Але на ранок я знову лізу в петлю

Я зав'язку ранком

Але вранці я поліз у петлю

Я зав'язку ранком

Але вранці я поліз у петлю

Цю петлю я скрутив собі сам

З шелесту папірців, що подібні до пелюсток

Я вранці, вранці кирпатим танцював

Адже Новочебоксарськ далеко не Версаль,

А я все той ж партизанів у дремучих лісах

Чиї помисли лише про тому, як викорінити ту нечисть

Ось ми і вийшли за разами, як виявилося

Я б'юся з самим собою цілу нескінченність