Na Radosti - Aneta Langerova

Sníh a mráz opouští krajinu

Jarní vítr přišel včas, už čeří hladinu

Kam z luk a polí voda stéká

Plní se řeka zkraje jara

Zavládne klid, co znám

Na nahé prosté zemi

Chvíle, kdy ledy roztávají

A srdce svírá se mi a procitá

Radostí křičím do ticha

Být samotnou částí dne

Kdy zapomenu na dech

Necítit, nevidět

Jen propadávat skrze

Nebe nachově zbarvené

Protínat jako jehla

Když šije v samotě

Svůj osud, který nezná

Být tajnou skrýší ve skalách

Kam děti ukládají vše cenné

A navečer slunci zamávat

Jít spát do noci němé

Být tichou vodou v řece

Jež poslouchá krajinu

Před krásou její klečet

Jemnou přízí se ovinout

Zapomenout, jen nehybně ležet

Vlídná noc k nebesům uléhá

A černí ptáci, co míří k lesu

Jakoby volali, přidej se k nám

A já se snažím, snad se i trochu vznesu

Pro krásu světa učím se létat

A tak piju jako pijavice

Upíjím z každé krásné noci

To když Na Radosti z dálky bijí zvony

A já po kmeni do koruny

Šplhám pod dohledem luny

Než rozpustím se v šeru

Být samotnou částí dne

Kdy zapomenu na dech

Necítit, nevidět

Jen propadávat skrze

Nebe nachově zbarvené

Protínat jako jehla

Když šije v samotě

Svůj osud, který nezná

Být tajnou skrýší ve skalách

Kam děti ukládají vše cenné

A navečer slunci zamávat

Jít spát do noci němé

Být tichou vodou v řece

Jež poslouchá krajinu

Před krásou její klečet

Jemnou přízí se ovinout

Zapomenout, jen nehybně ležet

Сніг і мороз покидають ландшафт

Весняний вітер прийшов вчасно, було ясно

Де вода тече з лугів і полів

Річка наповнюється ранньою весною

Мир, який я знаю, переможе

На голій рівнині

Моменти, коли тане лід

А серце стискається і прокидається

Я мовчки кричу

Будьте самою частиною дня

Коли забуду подих

Не відчувати, не бачити

Просто провалюється

Небо фіолетове

Перетинаються, як голка

При шитті на самоті

Його доля, якої він не знає

Бути таємним схованням у скелях

Де діти зберігають все цінне

А ввечері сонечко махає

Лягайте спати німої ночі

У річці тиха вода

Хто слухає пейзаж

Перед її красою станьте на коліна

Обмотайте тонку пряжу

Забудь, просто лежи спокійно

Ніч ніжна йде на небо

І чорні птахи прямують до лісу

Ніби дзвоніть, приєднуйтесь до нас

І я намагаюся, можливо, я трохи піднімуся

Заради краси світу я вчуся літати

І так п’ють, як п’явки

Я п'ю з кожної прекрасної ночі

Ось коли на «На Радості» лунають дзвони здалеку

А я йду за стовбуром до крони

Я лізу під вартістю місяця

Перш ніж розчинитися в мороці

Будьте самою частиною дня

Коли забуду подих

Не відчувати, не бачити

Просто провалюється

Небо фіолетове

Перетинаються, як голка

При шитті на самоті

Його доля, якої він не знає

Бути таємним схованням у скелях

Де діти зберігають все цінне

А ввечері сонечко махає

Лягайте спати німої ночі

У річці тиха вода

Хто слухає пейзаж

Перед її красою станьте на коліна

Обмотайте тонку пряжу

Забудь, просто лежи спокійно