Улетай - Андрей Весенин

То, что будет — не знаешь;

то, что было — теряешь.

От судьбы убегаешь чередою дорог.

Ты листаешь страницы, снова дел вереницы,

Неприкаянной птицей покидаешь порог.

Припев:

Улетай, вслед за рассветом,

За мечтою на край земной!

Улетай, но помни, что где-то

Кто-то ждёт тебя любого домой!

Между «было» и «будет» — чёрно-белые будни,

Незнакомые люди — бесконечный поток.

Но как только стемнеет, все печали развеет

Твое сердце согреет её телефонный звонок.

Припев:

Улетай, вслед за рассветом,

За мечтою на край земной!

Улетай, но помни, что где-то

Кто-то ждёт тебя любого…

Улетай, вслед за рассветом,

За мечтою на край земной.

Улетай, но помни, что где-то

Кто-то ждёт…

Улетай, вслед за рассветом,

За мечтою на край земной!

Улетай, но помни, что где-то

Кто-то ждёт тебя любого домой!

Те, що буде—не знаєш;

те, що було,— втрачаєш.

Від долі тікаєш низкою доріг.

Ти аркуєш сторінки, знову справ череди,

Неприкаяним птахом залишаєш поріг.

Приспів:

Відлітай, слідом за світанком,

За мрією на край земний!

Відлітай, але пам'ятай, що десь

Хтось чекає на тебе будь-кого додому!

Між «було» і «буде» — чорно-білі будні,

Незнайомі люди - нескінченний потік.

Але як тільки стемніє, всі печалі розвіє

Твоє серце зігріє її телефонний дзвінок.

Приспів:

Відлітай, слідом за світанком,

За мрією на край земний!

Відлітай, але пам'ятай, що десь

Хтось чекає на тебе будь-якого…

Відлітай, слідом за світанком,

За мрією на край земний.

Відлітай, але пам'ятай, що десь

Хтось чекає...

Відлітай, слідом за світанком,

За мрією на край земний!

Відлітай, але пам'ятай, що десь

Хтось чекає на тебе будь-кого додому!