Сарафанное радио - Андрей Весенин

Я не буду навязывать сны и мечты мои странные.

Я тебе говорить не хочу и загадочных слов.

Твое юное сердце, узорно покрытое ранами,

Реагирует болью на слово «Любовь».

За твоею душою охотятся яркими глянцами,

Обещая тебя научить выживать на Земле.

А душа твоя — честная девочка в ситцевом платьице,

Ей нужна моя песня — и я буду петь.

Припев:

Я спою о печали своей, а с ней и о радости!

Как дыханье дождей превратится в журчанье ручьев…

Так и песню мою разнесет сарафанное радио,

Долетит до тебя и напомнит о чем-то своем.

Так и песню мою разнесет сарафанное радио,

Долетит до тебя и напомнит о чем-то своем.

Не хочу я тебя соблазнять — это плохо закончится.

Не могу я тебя защитить от уроков судьбы.

Нужен явно не я, чтоб разрушить твое одиночество.

Я желаю тебе настоящей нормальной любви.

Не прохожего принца с гитарой, а мужа надежного!

Чтоб стоял на ногах, а тебя — чтоб носил на руках.

А захочется песен и чувства на всех не похожего…

То приду я к вам в гости с букетом помятым слегка.

Припев:

И спою о печали своей, а с ней и о радости!

Как дыханье дождей превратится в журчанье ручьев…

Так и песню мою разнесет сарафанное радио,

Долетит до тебя и напомнит о чем-то своем.

Так и песню мою разнесет сарафанное радио,

Долетит до тебя и напомнит о чем-то своем.

Так и песню мою разнесет сарафанное радио,

Долетит до тебя и напомнит о чем-то своем.

Я не буду нав'язувати сни і мрії мої дивні.

Я тобі говорити не хочу і загадкових слів.

Твоє юне серце, візерунко вкрите ранами,

Реагує болем на слово «Любов».

За твоєю душею полюють яскравими глянцями,

Обіцяючи тебе навчити виживати на Землі.

А душа твоя — чесна дівчинка в ситцевому платті,

Їй потрібна моя пісня — і я буду співати.

Приспів:

Я спою про печалі своєї, а з нею і про радість!

Як дихання дощів перетвориться на журчання струмків…

Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,

Долетить до тебе і нагадає про щось своє.

Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,

Долетить до тебе і нагадає про щось своє.

Не хочу я тебе спокушати — це погано закінчиться.

Не можу я тебе захистити від уроків долі.

Потрібен явно не я, щоб зруйнувати твою самотність.

Я бажаю тобі справжнього нормального кохання.

Не перехожого принца з гітарою, а чоловіка надійного!

Щоб стояв на ногах, а тебе — щоб носив на руках.

А захочеться пісень і почуття на всіх не схожого ...

То прийду я до вас в гості з букетом пом'ятим злегка.

Приспів:

І спою про печалі своєї, а з нею і про радість!

Як дихання дощів перетвориться на журчання струмків…

Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,

Долетить до тебе і нагадає про щось своє.

Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,

Долетить до тебе і нагадає про щось своє.

Так і пісню мою рознесе сарафанне радіо,

Долетить до тебе і нагадає про щось своє.