Готы идут на рим - Андем

Солнце играет на железных браслетах,

Ветер гуляет, поёт в волосах.

На задворках прогнившей державы

Рождается то, что сотрёт её в прах.

В чащах жестокой и дикой Европы

Растёт злая сила на стали штыков.

Вскормлена дикою волчью кровью,

В ней воля к жизни и сила богов!

Готы идут на Рим!

Гарь и пожарища дым!

Кровью наполнят моря

Дети снегов и огня!

Старое будет золой,

И унесёт ветер злой

Души проклятых людей —

Вновь победит кто сильней!

Воинский клич и победные крики,

Стаи волков рвут на части овец.

Сонный народ слишком поздно очнулся,

Чтобы увидеть свой скорбный конец.

Солнце застыло над павшей империей,

Ветер не дует, навеки затих.

Пламя пожаров — рубеж тех столетий,

Что помнили город по имени Рим!

Сонце грає на залізних браслетах,

Вітер гуляє, співає у волоссі.

На задвірках прогнилої держави

Народжується те, що зітре її в прах.

У гущавині жорстокої і дикої Європи

Зростає зла сила на стали багнетів.

Вигодована дикою вовчою кров'ю,

У ній воля до життя і сила богів!

Готи йдуть на Рим!

Гар і пожарища дим!

Кров'ю наповнять моря

Діти снігів та вогню!

Старе буде золою,

І несе вітер злий

Душі проклятих людей—

Знову переможе хтось сильніший!

Військовий клич і переможні крики,

Зграї вовків рвуть на частині овець.

Сонний народ надто пізно прокинувся,

Щоб побачити свій скорботний кінець.

Сонце завмерло над загиблою імперією,

Вітер не дме, навіки затих.

Полум'я пожеж - рубіж тих століть,

Що пам'ятали місто на ім'я Рим!