Вольтер - Алсу

Надо мной небо низкое белое

Что же мы с тобой, милый мой, сделали?

Развожу философию как Вольтер

Но между нами закрыта дверь

Путь к тебе километрами тянется

После нас ничего не останется

Через год позовешь меня в друзья

Но, неужели, вернуть нельзя?

С тобой я забыла, что значит страх

С тобой этот вкус счастья на губах

Я с тобой, от тебя в двух шагах, в каких-то двух шагах

С тобой — только руку мне протяни

Я с тобой дойду до последней черты

От тебя эта дрожь в руках и дышу как без воздуха

Потому что без тебя, без тебя — холод и пустота

Без тебя — дальше и назад нельзя

Без тебя — продолжать все бессмысленно

Кофе по утрам, собираться с мыслями

Потому что без тебя, без тебя

Как без солнца остывает земля

Без тебя, как всегда, заболею я

Точно знаю, без тебя нет меня

Говорили мы разное невпопад

И знали, что слов не вернешь назад

Я так устала находить тебя и терять

Хочу с тобой просыпаться и засыпать

Что захочешь, давай, будем все менять

И как в сказке в один день умирать

Через континенты к тебе лететь

И ни о чем не сожалеть

С тобой я забыла, что значит страх

С тобой этот вкус счастья на губах

Я с тобой, от тебя в двух шагах, в каких-то двух шагах

С тобой — только руку мне протяни

Я с тобой дойду до последней черты

От тебя эта дрожь в руках и дышу как без воздуха

Потому что без тебя, без тебя — холод и пустота

Без тебя — дальше и назад нельзя

Без тебя — продолжать все бессмысленно

Кофе по утрам, собираться с мыслями

Потому что без тебя, без тебя — холод и пустота

Без тебя — дальше и назад нельзя

Без тебя — продолжать все бессмысленно

Кофе по утрам, собираться с мыслями

Потому что без тебя, без тебя

Как без солнца остывает земля

Без тебя, как всегда, заболею я

Точно знаю

Наді мною небо низьке біле

Що ж ми з тобою, любий мій, зробили?

Розводжу філософію як Вольтер

Але між нами зачинені двері

Шлях до тебе кілометрами тягнеться

Після нас нічого не залишиться

Через рік покличеш мене у друзі

Але невже повернути не можна?

З тобою я забула, що означає страх

З тобою цей смак щастя на губах

Я з тобою, від тебе за два кроки, за якісь два кроки

З тобою - тільки руку мені простягни

Я з тобою дійду до останньої межі

Від тебе це тремтіння в руках і дихаю як без повітря

Бо без тебе, без тебе – холод та порожнеча

Без тебе - далі і назад не можна

Без тебе - продовжувати все безглуздо

Кава вранці, збиратися з думками

Тому що без тебе, без тебе

Як без сонця остигає земля

Без тебе, як завжди, захворію я

Точно знаю, без тебе немає мене

Говорили ми різне невпопад

І знали, що слів не повернеш назад

Я так втомилася шукати тебе і втрачати

Хочу з тобою прокидатися та засинати

Що захочеш, давай, все мінятимемо

І як у казці в один день вмирати

Через континенти до тебе летіти

І ні про що не жалкувати

З тобою я забула, що означає страх

З тобою цей смак щастя на губах

Я з тобою, від тебе за два кроки, за якісь два кроки

З тобою - тільки руку мені простягни

Я з тобою дійду до останньої межі

Від тебе це тремтіння в руках і дихаю як без повітря

Бо без тебе, без тебе – холод та порожнеча

Без тебе - далі і назад не можна

Без тебе - продовжувати все безглуздо

Кава вранці, збиратися з думками

Бо без тебе, без тебе – холод та порожнеча

Без тебе - далі і назад не можна

Без тебе - продовжувати все безглуздо

Кава вранці, збиратися з думками

Тому що без тебе, без тебе

Як без сонця остигає земля

Без тебе, як завжди, захворію я

Точно знаю