Улетаю вновь - Александр Маршал

Каждый день уносят птицы

На закат за годом год,

И жизнь идёт, как по часам.

Где-то ждёт меня лет тридцать

Тот бумажный самолёт,

Что сделал я когда-то сам.

Я мечтал его найти

Да всё время забывал,

Ты прости меня, прости,

Что умел летать и не летал.

Улетаю вновь, пусть я тебе приснюсь,

Улетаю в ночь, утром я вернусь.

Может под бумажным флагом,

Словно небо, голубым,

Встречу тебя я в этом сне.

Твой кораблик из бумаги,

Из трубы спиральный дым,

Снова плывёт навстречу мне.

Я хотел его найти

Да всё время забывал,

Ты прости меня, прости,

Что умел летать и не летал.

Твой корабль на волне,

Самолёт мой в облаках,

Мы встречаемся во сне,

Наяву не встретимся никак.

Улетаю вновь, пусть я тебе приснюсь,

Улетаю в ночь, утром я вернусь.

Улетаю вновь, пусть я тебе приснюсь,

Улетаю в ночь, а утром я вернусь.

Утром я вернусь, я к тебе вернусь.

Щодня забирають птахи

На захід сонця за рік,

І життя йде, як по годинах.

Десь чекає мене років тридцять

Той паперовий літак,

Що зробив я колись сам.

Я мріяв його знайти

Так, весь час забував,

Ти пробач мені, вибач,

Що умів літати і не літав.

Відлітаю знову, нехай я тобі приснюся,

Відлітаю вночі, вранці я повернуся.

Може під паперовим прапором,

Немов небо, блакитним,

Зустріч тебе я в цьому сні.

Твій кораблик із паперу,

З труби спіральний дим,

Знову пливе мені назустріч.

Я хотів його знайти

Так, весь час забував,

Ти пробач мені, вибач,

Що умів літати і не літав.

Твій корабель на хвилі,

Літак мій в хмарах,

Ми зустрічаємося у сні,

Наяву не зустрінемося ніяк.

Відлітаю знову, нехай я тобі приснюся,

Відлітаю вночі, вранці я повернуся.

Відлітаю знову, нехай я тобі приснюся,

Відлітаю вночі, а вранці я повернуся.

Вранці я повернусь, я до тебе повернуся.