Отпускаю - Александр Маршал

Вечер перечёркнутый дождём.

Разговор, и снова ни о чём.

И в ладонях не сберечь

Пламя этих свеч.

Больше мы их вместе не зажжём.

Опадёт и облетит листва.

Вот и всё, и не нужны слова.

Может просто всё забыть,

Так тому и быть.

И когда-то вспомнится едва.

Припев:

Отпускаю, куда тебя я отпускаю?

Отпускаю, ну, что поделаешь с тобой?

И всё же, кто тому виной,

Что ты забудешь путь домой?

Соло.

Словно слёзы, капли на стекле.

Ключ, тобой забытый на столе.

Пусть тебя судьба хранит

От любых обид.

Отпускаю, как ни больно мне.

Припев:

Отпускаю, куда тебя я отпускаю?

Отпускаю, ну, что поделаешь с тобой?

И всё же, кто тому виной,

Что ты забудешь путь домой?

Вечір перекреслений дощем.

Розмова, і знову ні про що.

І в долонях не зберегти

Полум'я цих свічок.

Більше ми їх разом не запалимо.

Опаде і облетить листя.

Ось і все, і не потрібні слова.

Може просто все забути,

Так тому і бути.

І колись згадається ледве.

Приспів:

Відпускаю, куди тебе я відпускаю?

Відпускаю, ну що поробиш з тобою?

І все ж, хто тому провиною,

Що ти забудеш шлях додому?

Соло.

Немов сльози, краплі на склі.

Ключ, тобою забутий на столі.

Нехай тебе доля береже

Від будь-яких образ.

Відпускаю, як не боляче мені.

Приспів:

Відпускаю, куди тебе я відпускаю?

Відпускаю, ну що поробиш з тобою?

І все ж, хто тому провиною,

Що ти забудеш шлях додому?