Минутка - Александр Маршал

Над Моздоком недоброе небо,

И орел над бетонкой парит,

Я все думаю- был или не был

Этот бой на осколках зари?

Вот опять подъезжают «Уралы»,

Вот опять суетятся врачи.

Что ж, Россия, теперь мои раны,

После бойни кровавой лечи…

Эх, «Минутка», эх, «Минутка»,

Ты судьба моя и боль,

Вся война вместилась в сутки

И в один короткий бой.

Я стою возле самого трапа,

Не внимающий стонам теперь,

Этот черный тюльпан на Анапу —

Страшным грузом родителям в дверь…

И смотрю — грузят в черные люки,

Двух бойцов на носилках без ног,

Если б не обожженые руки,

Я б ребятам подняться помог…

Эх, «Минутка», эх, «Минутка»,

Ты судьба моя и боль,

Вся война вместилась в сутки,

И в один короткий бой.

Над Моздоком недоброе небо,

И орел над бетонкой парит,

Я все думаю, был или не был

Этот бой на осколках зари…

На осколках зари…

Над Моздоком недобре небо,

І орел над бетонкою ширяє,

Я все думаю- був чи не був

Цей бій на уламках зорі?

Ось знову під'їжджають «Урали»,

Ось знову метушаться лікарі.

Що ж, Росія, тепер мої рани,

Після бійні кривавої лечі…

Ех, «Хвилинка», ех, «Хвилинка»,

Ти доля моя і біль,

Вся війна умістилася за добу

І в один короткий бій.

Я стою біля самого трапу,

Не уважаючи стогнам тепер,

Цей чорний тюльпан на Анапу —

Страшним вантажем батькам у двері…

І дивлюсь — вантажать у чорні люки,

Двох бійців на носилках без ніг,

Якщо б не обпалені руки,

Я б хлопцям піднятися допоміг…

Ех, «Хвилинка», ех, «Хвилинка»,

Ти доля моя і біль,

Вся війна умістилася за добу,

І в один короткий бій.

Над Моздоком недобре небо,

І орел над бетонкою ширяє,

Я все думаю, був чи не був

Цей бій на уламках зорі…

На осколках зорі…